11 травня уряд звільнив керівника Держлісагентства Олександра Ковальчука.
Кабмін також призупинив санітарні вирубування лісів для перегляду Мінприроди, Мінагрополітики та Держлісагентством відповідного порядку.
Як повідомило у коментарі ЕП Мінекології, у п'ятницю робоча група закінчила підготовку нових правил санітарного вирубування лісів.
За його словами, уряд розгляне їх на одному з найближчих засідань.
У липні 2015 року влада вже намагалася боротися з браконьєрством, ввівши мораторій на експорт лісу. Заборона вивезення необроблених лісоматеріалів повинна була стимулювати деревообробну галузь всередині держави.
ЕП вирішила з'ясувати, що змінилося у цій сфері за цей час, і наскільки ефективними є лісове господарство та деревообробне підприємництво в Україні.
Потенціал галузі
Україна володіє одним з найбагатших у світі лісових ресурсів - 10,6 млн га. Це одна шоста території держави.
Голова громадської організації "Незалежне експертне партнерство" Юрій Миколайчук пояснює: "Щорічно в Україні на 1 га приріст деревини становить 4 куб м, всього - 40 млн куб м. Держава використовує свій потенціал лише наполовину, вирубуючи 19 млн куб м деревини, тоді як у Європі цей показник сягає 70%".
Тобто Україна може заготовляти удвічі більше сировини і більше її обробляти. Як сталося, що, маючи такий потужний ресурс, країна досі не отримує надприбутків?
По-перше, внутрішній ринок не спроможний спожити так багато ресурсу: деревообробні підприємства недостатньо потужні. Таким чином, вже багато років спостерігається тенденція зниження видимого споживання сировини.
Виробництво, експорт-імпорт, видиме споживання пиломатеріалів в Україні, тис куб м
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2013
|
2014
| |
Виробництво
|
2 266
|
1 753
|
1 736
|
1 888
|
1824
|
1 416
|
1 444
|
Експорт
|
1 942
|
1 597
|
1 933
|
2 034
|
2 254
|
2 235
|
2 375
|
Імпорт
|
16
|
7
|
7
|
16
|
10
|
7
|
5
|
Cпоживання
|
340
|
163
|
-190
|
-130
|
-420
|
-812
|
-926
|
До того ж рівень прибутків українців різко впав на тлі девальвації гривні та інфляції, тож купівельна спроможність українців знизилася. Це позначилося на внутрішньому виробництві. Навіть у Києві, де попит на товари з деревини один з найвищих, виробництво меблів у 2015 році впало на 4,4% порівняно з 2014 роком.
По-друге, Україна переважно експортує товари з низькою доданою вартістю. За даними Держлісагентства, у грудні 2015 року країна продала за кордон 304,5 тис куб м круглого лісу і лише 30,3 тис куб м перероблених матеріалів.
Як стверджує консультант з лісового господарства Світового банку Михайло Попков, державна торговельна політика щодо деревини відсутня. Держава не зацікавлена в модернізації сектора та отриманні вищих прибутків від галузі. Цифри це підтверджують: прибутки від експорту деревини зменшуються.
Експорт деревини та виробів з неї у січні щороку(млн. дол. США)
Джерело - Держкомстат
|
Натомість частка лісу у загальній структурі експорту зростає.
Експорт у % до загального обсягу експорту (січень)
Джерело - Держкомстат
|
Ситуацію ускладнює й те, що державна підтримка галузі слабшає. За попередньої влади фінансування лісових господарств південно-східних областей сягало 1 млрд грн на рік. У 2015 році ця сума становила 500 млн грн, у 2016 році - нуль.
Як наслідок, стверджує провідний аналітик BRDO Ігор Лавриненко, у першому кварталі 2016 року третина працівників лісових господарств регіону звільнилася. Якщо в бюджеті не буде грошей на ліс у степовій зоні, то господарства збанкрутують. Це може призвести до відсутності належної пожежної охорони.
Ефект від мораторію
Планувалося, що мораторій на експорт лісу стимулюватиме внутрішнє виробництво. Частково так і сталося.
За словами президента Українського пелетного союзу Микола Коломийченка, введення мораторію поліпшило інвестиційний клімат у галузі, вітчизняні виробники почали вирішувати питання сировинного забезпечення, почали створюватися робочі місця, зросло виробництво твердого біопалива.
Однак є інший бік медалі: зменшується кількість покупців, знижуються державні прибутки, скорочуються видатки на сектор, банкрутують підприємства. "Заборона експорту наразі приносить користь деревообробній промисловості, але в довгостроковій перспективі не виграє ніхто", - вважає Попков.
Про здешевлення продукції теж не йдеться: на тлі девальвації гривні ціна на деревину на внутрішньому ринку навіть дещо зросла, а в доларах на експорт залишилася стабільною. Проте є ризик втрати прибутків від співпраці з найбільшими партнерами України - Китаєм, Туреччиною, Румунією, Австрією.
Неєвропейська практика
Як відзначає Миколайчук, у Європі нема тотальних заборон, допускаються лише часткові заходи. Наприклад, можна ввести вибіркове обмеження на вивезення цінних порід. У будь-якому разі експорт не повинен керуватися "вручну".
У Мінекономрозвитку вважають, що заборона на експорт деревини перешкоджає отриманню Україною міжнародної допомоги.
"Усунення цього фактора - необхідна умова для продовження реалізації в Україні третьої програми макрофінансової допомоги ЄС, де другий і третій транші - це 1,2 млрд євро, а також для подальшої лібералізації торгівлі з ЄС", - повідомляє заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська.
"Міністерство економічного розвитку та торгівлі підготувало законопроект про скасування мораторію. Кажуть, що під тиском ЄС та СОТ. Крім того, були спроби "поламати через коліно" представників галузі і нав'язати їм думку про втрату Україною 1,2 млрд дол допомоги", - написав Коломийченко у Facebook.
За його словами, ця обурило представників галузі. Вони заявили про лобіювання російських інтересів, бо росіяни є найбільшими постачальниками деревини в ЄС та останнім часом через санкції активно торгували українським лісом.
Деревообробники проти відновлення вільного експорту лісу. Вони провели у Львові з'їзд представників галузі з усієї України та ухвалили відповідну резолюцію.
Очевидно, влада мусить запропонувати інші способи стимулювання внутрішнього виробника, які б задовольнили і потреби держави, і вимоги підприємців.
Саміра Аббасова, ЕП — Вівторок, 31 травня 2016, 09:15
http://www.epravda.com.ua/publications/2016/05/31/594362/
0 коммент.:
Дописати коментар