Відставка Ковальчука збіглася з початком дії мораторію на експорт ділової деревини з України, який мав на меті усунути проблему масових вирубок у лісах України. Втім, за останні півроку увага до проблем лісової галузі лише посилилась, а проблеми галузі - тільки накопичувались.
Як зупинити тіньовий обіг деревини? Як припинити незаконні полювання у лісових угіддях? Чи отримає лісова галузь необхідний обсяг фінансування нинішнього року? Як шкодять лісам Донбасу бойові дії?
Щодо цієї проблематики «Укрінформ» розмовляв із першим заступником голови Держлісагентства Христиною Юшкевич.
- За останній час накопичилось багато проблемних питань щодо лісової галузі, і у першу чергу – кадрові. Нещодавно прем’єр-міністр Володимир Гройсман звільнив голову Держлісагентства Олександра Ковальчука із займаної посади, мотивуючи незадовільним станом лісової галузі. Наскільки така відставка є насправді вмотивованою?
- Насправді, Олександр Петрович сам написав заяву про відставку, і сам подав її новому міністру аграрної політики. Пов’язувати його відставку з тими проблемами, що є у лісовій галузі – з незаконною вирубкою чи незадовільним станом, який ведеться у лісовому господарстві, вважаю не зовсім коректним. Щодо проблем у природних заповідних фондах – більшість із них не підпорядковані Держлісагентству.
Щось йому вдалося, щось – ні, але людина просто прийняла для себе рішення піти у відставку, і її заяву було задовільнено.
- Розкажіть, будь ласка, а як, власне, ви потрапили в структуру Держлісагенства?
- Насправді я працюю в структурі міністерства аграрної політики та продовольства з 2009 року. Починала свою роботу з юридичного департаменту Мінагрополітики, який, зокрема, координував роботу усіх підрозділів - Держземагентства, Держветфітослужби, ну і звісно Держлісагентства. Почала на посаді провідного спеціаліста, головного спеціаліста, потім виконувала обов'язки начальника відділу, потім – заступник директора департаменту, і таким чином, пройшла школу державної служби.
На роботу у Держлісагентство потрапила після виходу з декретної відпустки, після призначення нового міністра аграрної політики (на той час Олексія Павленка – ред.). Працювала спочатку помічником з юридичних питань голови Держлісагентства Олександра Ковальчука, а потім уже отримала запрошення стати його заступником, після того, як на мене було покладено достатньо великий обсяг питань. Спочатку пройшла співбесіду в Мінагрополітики, потім – власне у Кабінеті міністрів.
- На Урядовому порталі було розміщено повідомлення, що Держлісагентство розробило нові правила санітарних рубок, аби унеможливити вирубку лісів для продажу під виглядом санітарних рубок. Розкажіть, будь ласка, про ці нові правила.
- Ми завжди розуміли, що ці зміни потрібні, і вони напрацьовані. Першочерговою моєю пропозицію було залучати представників громадськості та органів місцевого самоврядування до складу комісій, які визначають, потрібно чи не потрібно робити санітарну рубку лісів на тій чи іншій площі.
Окрім цього, спеціалісти з нашої робочої групи запропонували дозволяти суцільну санітарну вирубка виключно у випадку стихійного лиха – пожеж, вітровалів, буреломів, масового всихання.
В інших випадках дозволятиметься лише вибіркова вирубка – тобто, це не вирубали цілий квартал, а це прийшли, побачили що одне-два дерева хворі, зробили відповідний висновок, залучили комісію експертів, і тільки тоді ці дерева, які визначені хворими, можуть бути вирубані. Але аж ніяк не цілий квартал.
Окрім жорстких обмежень здійснення санітарних рубок у лісах, передбачатиметься повна їх заборона у певних зонах – природно-заповідних об’єктах і територіях, а також у місцях гніздування рідкісних хижих птахів.
У разі ухвалення змін буде припинено суцільні санітарні рубки в заповідній зоні, зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних природних парків, в буферних зонах біосферних заповідників, в орнітологічних і загальнозоологічних заказниках тощо.
Цими змінами також передбачається заборона санітарних рубок у період масового розмноження диких тварин (з 1 квітня по 15 червня).
- Скажіть, а який контролюючий орган має засвідчувати, що насправді через стихійне лихо необхідно провести на певній площі санітарну вирубку?
- На мою думку, це повинні вирішувати фахівці-лісопатологи, які працюють у лісозахисних підприємствах. Також ми для цього пропонуємо залучати виключно незалежних спеціалістів, представників наукових установ.
Окрім цього, всі плани з проведення санітарних рубок будуть оприлюднюватися. Якщо у громадськості або того чи іншого контролюючого органу виникнуть сумніви у доцільності таких рубок, вони зможуть прийти і перевірити ще до того, коли це буде зроблено.
- Аби припинити неконтрольовану рубку лісів, Верховна Рада навіть ухвалила закон, що встановлював 10-річний мораторій на експорт ділової деревини з України. Але, як нещодавно заявила заступник міністра економічного розвитку Юлія Ковалів, через цей мораторій ми можемо втратити кредит від Євросоюзу у розмірі 1,7 мільярда євро. Згідно з правилами, запропонованих Держлісагентством, ділова деревина зараз має продаватись виключно на аукціонах, аби її в першу чергу купували українські лісообробні підприємства. Але проблема не зрушила з мертвого місця. Скажіть, ви будете співпрацювати з Мінекономрозвитку, аби нарешті вирішити згадану проблему?
Очевидно, що рубка лісу продовжується не лише через, скажімо, недостатність зусиль Держлісагентства, але через те, що вочевидь, в Європі деревину продавати вигідніше, хіба не так?
- У мене склалось враження, що кожен депутат, котрий голосував за введення мораторію на експорт ділової деревини, переслідував якусь свою окрему мету – що у цей же день перестануть рубати ліс або різко почнеться розвиток вітчизняної деревообробної галузі. Але на сьогодні бачимо, що закон працює уже півроку, а жодних результатів ми поки не отримали.
Планова рубка лісу планується не на рік, не на два, а на десять років, і мораторій не може скасувати таку роботу. Зрештою, якщо деревину не зрубати зараз, її все одно прийдеться зрубати через два-три роки, але вона суттєво втратить свою цінність.
Мораторій не може регулювати санітарні рубки. Для цього потрібні зміни до санітарних правил та інших нормативно-правових актів.
Що стосується розвитку деревообробної галузі. Мораторій на експорт деревини не вирішує питання пільгових кредитів, не вирішує проблему, як завезти за нормальною вигідною ціною деревообробне обладнання для вітчизняних деревообробників. Він просто зупинив експорт ділової деревини.
Окрім цього, ми демонструємо Європі, що Україна є ненадійним партнером у тому чи іншому питанні – сьогодні ми ввели мораторій на експорт деревини, завтра може бути уже мораторій на експорт зерна або ще чогось.
На сьогодні для Держлісагенства немає значення – чи ми продаємо деревину нашим вітчизняним деревообробникам, які конкурентоспроможні на внутрішньому ринку, які сплачують податки розвивають галузь, чи ми продаємо її на експорт.
Ми повинні її продати з вигодою для держави, аби не завдати збитків. Порядок реалізації деревини напрацьовано, над ним працювали представники різних асоціацій, і зараз його уже розглядає Мінагрополітики.
Кожна проблема повинна вирішуватись комплексно, без піару, без поспішних якихось рішень і кроків.
- Добре. Коли чекати вступу в дію цих всіх напрацьованих змін до положень?
- Нові правила санітарних рубок, як ми заявили на засіданні Кабінету міністрів, до третьої декади червня мають бути розглянуті Урядом, до кінця місяця мають бути прийняті.
Напрацьований порядок реалізації деревини уже закладено в законопроект про відміну мораторію на експорт деревини.
- Ви обіцяли, що система електронного обліку деревини запрацює до 1 липня, так?
При закупівлі деревини на лісосіці на кожну колоду має прикріплятися бирка, яка має свій номер і зареєстрована у системі електронного обліку
- Так, до цього часу ми її плануємо запустити. Ми хочемо, щоб вона працювала, аби побороти тіньовий ринок деревини. Єдиний момент – Мінекономрозвитку хоче, аби електронна система обліку деревини була затверджена на законодавчому рівні.
- Скажіть будь, ласка, як має працювати на практиці ця система електронного обліку деревини?
- При закупівлі деревини на лісосіці на кожну колоду має прикріплятися бирка, яка має свій номер і яка зареєстрована у системі електронного обліку. Окрім цього, на деревину ще видаватиметься сертифікат походження.
Всі ці дані вводитимуться в єдину електронну базу, і ми зможемо відслідкувати, де заготовлялася деревина, куди вона рухається, хто її купив, якщо деревина, звісно, вирубана на лісосіках Держлісагентства. Більш того, з бирки за допомогою смартфона можна зчитати усю цю інформацію.
Окрім цього, ми хочемо одразу після запуску роботи такої системи для всіх постійних лісокористувачів видати спільний наказ з ДФС та МВС, аби і ці структури змогли долучитись до контролю над обігом деревини в Україні.
- Така система контролю має поширюватися і на ділову деревину, і на дрова?
- І на дрова також. У випадку з діловою деревиною биркуватиметься кожна колода, у випадку з дровами – бирка прикріплятиметься лише на партію – занадто дорого буде биркувати кожну колоду дров. Втім, ми уже це практикуємо – на кожну партію виписується і прикріпляється бирка, яка визначає походження деревини.
- Чому ж тоді виникають заяви, що під виглядом дров у Європу експортують ділову деревину?
- Для початку треба пояснити наступний момент. У першу чергу, дрова – це та деревина, яка не може бути використана як ділова, бо пошкоджена шкідниками, або обгоріла, або підгнила, або взагалі сухостій, який є зараз масовим на сьогодні у Карпатах через кліматичні зміни та зміну рівня грунтових вод. Уже в другу чергу – це деревина, яку палять у печах та котлах.
Зрештою, згідно з держстандартом, довжина дров може бути 0,25; 0,33; 0,50; 0,75; 1,00 м. І кратна цим числам. Тобто дрова можуть бути більше одного метра. Але звичайно не більше довжини вагона, а це – 6,5 м.
Проте, це ще радянський ГОСТ. Потрібно розробити нові державні стандарти, які відповідатимуть європейським нормам. Я обговорювала це питання з представниками міжнародних донорів, щоб вони надали юридичну підтримку для розробки цих стандартів та правил.
На сьогодні заборони на експорт дров немає.
Якщо хтось купив ділову деревину і вивозить її під виглядом дров, це інше питання, але не до лісокористувачів, які продали таку деревину, оскільки ніхто не зацікавлений продавати ділову деревину за ціною техсировини. Зрештою, існують кілька механізмів контролю походження деревини.
- Якось ви згадували, що до цієї системи електронного обліку хочуть долучитися й інші відомства, котрі розпоряджаються лісом…
- Так, ми плануємо ввести єдиний електронний облік деревини для всіх постійних лісокористувачів, зокрема, Міноборони. Тим більш, що вони самі бажають і зацікавлені перейти на таку форму обліку.
- Скажіть, ви взагалі не думали провести своєрідну інституціональну реформу лісової галузі і перевести усі ліси, які є в Україні, у розпорядження Держлісагентства? Зрештою, Міноборони, наприклад має займатися обороною, а не витрачати свої зусилля на догляд за своїми відомчими лісами.
- Я з вами згодна. У європейських країнах усі лісові масиви підпорядковані одному центральному органу виконавчої влади, який реалізує єдину державну політику у лісовій галузі країни.
Наразі 73% усієї площі лісів в Україні підпорядковані Держлісагентству. Здається, це і так багато, але і 27%, які нам не підпорядковані – це також не мало, і це створює можливість для тіньового обігу деревини, котрий щороку, за певними підрахунками, сягає 2,2 млрд грн. І ми не маємо жодних повноважень з контролю над цими 27% лісів, така функція є в органів управління майном та у екологічної інспекції.
У нас доволі характерна ситуація трапилась нещодавно у Київській області. Громадськість звернулась до Держлісагентства – «у такому-то лісогосподарстві проходить тотальна вирубка, звільніть директора». Ми перевіряємо і кажемо - «це не наш лісгосп, звертайтеся до відомства, якому він підпорядкований». Громадськість звертається у Київську обласну адміністрацію чи у Київську обласну раду, а там відповідають – «пишіть в Держлісагенство». Виходить ось таке замкнене коло.
- Скажіть, чи варто перевести Держлісагентство з підпорядкування Мінагрополітики у підпорядкування Кабінету міністрів?
- З юридичної точки зору я вам скажу, що напряму виводити на Кабмін не є правильно, оскільки тоді виникає ряд питань, які є непрактичні і неможливі для вирішення.
Якщо з нас зроблять міністерство, то ми не проти. А якщо стоїть питання по зміні координатора – я вважаю, що порядок речей, за якого ми координуємося Міагрополітики, є правильним.
- Ще наприкінці минулого року попередній голова Держлісагентства О.Ковальчук пропонував об'єднати всі держлісгоспи в одне вертикально інтегроване підприємство з центром у Києві. Ви плануєте втілювати такі плани в життя чи поки відкладете їх?
- Пропозиція утворити зі всіх підприємств лісової галузі одне державне підприємство не була сприйнята ні профспілками, ні місцевими органами виконавчої влади, тому ми повинні віднайти й запропонувати таку модель, яка б була компромісна для всіх.
Втім, спочатку ми хочемо вирішити питання щодо ухвалення нових правил санітарних рубок, потім – виділення додаткового фінансування, що є передумовами реформування галузі.
Ми уже створюємо нову робочу групу з реформування. Потрібно розуміти, що цей процес не відбувається за один місяць.
- Якщо не помиляюсь, О.Ковальчук і тоді просив додаткового фінансування для галузі, оскільки виділеного бюджету не вистачає для повного покриття потреб лісового господарства України. Про яку суму йшлося, і яка перспектива отримати додаткові гроші для лісової галузі у цьому році?
- Нам не вистачає ще 422 мільйони гривень, які потрібні, аби забезпечити роботу лісозахисних підприємств у південно-східних регіонах нашої країни.
На сьогодні зареєстровано два законопроекти у Верховній Раді, які вже неодноразово обговорювались на бюджетному комітеті. На жаль, ми не мали підтримки від попереднього керівника міністерства фінансів, з теперішнім керівником йде розмова. Нам також допомагає міністр аграрної політики Тарас Вікторович Кутовий у вирішенні даного питання. Він розуміє проблематику, він розуміє, для чого потрібні ці кошти.
Ми уже не просимо 422 млн грн, а хоча б 178 млн грн, які потрібні на першочергові протипожежні заходи, на боротьбу зі шкідниками та на лісову охорону.
Якщо у нас цієї суми не буде, ми можемо мати великі проблеми. Виникає загроза лісових пожеж біля населених пунктів, промислових центрів та військових частин. Особливо ці проблеми актуальні для Херсонської, Донецької та Луганської областей.
- Ви нещодавно говорили, що Туреччина обіцяла надати Україні пожежну техніку або спеціалістів навчань з пожежогасіння. Можете деталізувати, скільки техніки вони можуть нам надати, коли надати і за яких умов?
- Так, наші турецькі колеги готові надати таку допомогу, але поки що все гальмується змінами в уряді Туреччини, і через це вони не можуть поки приймати жодних рішень. Але вони уже готові надати нам спеціалістів.
Вони готові поділитися комп'ютерними програмами та апаратурою для спостереження за лісовими масивами. Вони готові допомагати, як їм свого часу допомогли їхні американські колеги.
- Тобто, такою буде свого роду безоплатна союзницька допомога?
- Так.
- Ви, до речі згадували тут про Донбас, тобто про ліси на Донбасі. Так от, на сайті Луганської військово-цивільної адміністрації були дані, що протягом 2-х років бойових дій на території області було знищено 10 тисяч га повністю лісів і 10 тисяч гектарів - частково. Чи можете ви назвати хоча б приблизний обсяг завданих збитків лісовим масивам на Донбасі в цілому?
До припинення будь-яких бойових дій на Донеччині й Луганщині питання відновлення лісів не стоятиме
- Точно оцінити стан лісів на непідконтрольній території ми не можемо. Більш того – через бойові дії у регіоні лісові пожежі продовжуються, але ми не можемо долучити до їх гасіння як і працівників лісової охорони, так і працівників ДСНС, оскільки територія є замінованою і є велика небезпека для життя працівників. Спочатку там Збройні Сили мають провести розмінування.
Можу сказати про статистику пожеж у лісах, підпорядкованих Держлісагентству, на підконтрольній українській владі території Донбасу. За 2014-2015 роки в цілому лісовими пожежами внаслідок бойових дій було пошкоджено близько 15 тис. га.
Минулий рік показав, що лісові пожежі, які б можна було в теорії швидко локалізувати, на практиці не вдавалось погасити через близькість до контрольованої бойовиками території Донбасу.
На жаль, сьогодні в цих двох областях ми просто ведемо статистику і фіксуємо отриману шкоду. Відновлення лісу, очищення територій від горілого лісу також зараз практично неможливо, поки ведуться бойові дії. До припинення будь-яких бойових дій, я думаю, що питання відновлення лісів не стоятиме.
Ми подавали свої пропозиції з відновлення лісових масивів до проекту Стратегії відновлення Донбасу, оскільки ця проблема є важливою з точки зору екології регіону.
- А ви співпрацюєте з цього питання з міжнародними гуманітарними організаціями?
- Ми працюємо з усіма міжнародними організаціями. Однак, до завершення воєнних дій та встановлення реального стану і чітких площ, які необхідно відновлювати, не можливо вирішити це питання.
- А все ж таки, скільки орієнтовно потрібно для відновлення лісових масивів Донбасу?
- За нашими підрахунками, тільки для відновлення знищеного лісу лише на контрольованій Україною території Донецької та Луганської областей потрібно близько 100 мільйонів гривень. Але це не остаточна цифра.
Це тільки те, що ми підраховуємо по територіях горілого лісу, який є на контрольованій території. Те, що не контрольоване, на жаль, ми оцінити на сьогодні не можемо.
- Це тільки для відновлення лісу, не враховуючи витрат на відновлення інфраструктури підприємств та інших витрат?
- Звичайно. Йде мова тільки про шкоду лісу.
- Екологи зараз б`ють на сполох через іншу проблему – проблему фактично незаконного мисливства у державних лісових парках, котра є характерною для всіх регіонів України. Як в Дерлісагентстві збираються вирішувати цю проблему?
- Ми пропонуємо створити єдину мисливську службу у структурі Держлісагентства, яка б піклувалася про мисливський фонд. Така служба існує у Польщі й є доволі ефективною, і яка опікується як і лісовим фондом, так і тваринами. Ми переконані, що якби нам вдалося створити єдину мисливську службу, ми б могли навести порядок по всьому мисливському фонду, який є в Україні.
Функції з контролю мисливського господарства наразі має як і Держлісагентство, так і екологічна інспекція. Однак зараз працює виключно наша мисливська служба – близько 90% протоколів з порушень правил ведення мисливського господарства – робота саме нашої інспекції. Таке не зовсім ефективне виконання контролюючих функцій екологічною інспекцією можна, мабуть, пояснити відсутністю належної кількості спеціалістів.
- Торкаючись проблеми знищення лісу від незаконного видобутку бурштину: скажіть, чи вдалось напрацювати механізм рекультивації лісів, і на якій стадії вирішення зараз проблема з нелегальним видобутком бурштину?
На усі 100% ушкоджені незаконним видобутком бурштину ліси уже ніхто не відновить, але хоча б на 90% - потрібно
- Нещодавно було вирішено створити при Мінекономрозвитку єдину робочу групу з проблеми видобутку бурштину, до якої входять представники різних відомств, зокрема, я також беру участь у роботі цієї групи.
Зрозуміло, якщо надра можуть принести користь економіці, то Мінекономрозвитку повинно напрацювати механізми з легалізації видобутку бурштину, Мінеконології має розробити безпечну методологію його видобутку, а ми, лісівники – розробити порядок рекультивації земельної ділянки. На усі 100% ушкоджені ліси уже ніхто не відновить, але хоча б на 90% - потрібно.
До цього часу такі робочі групи мали кілька установ, і, як бачимо, це не дало ніякого ефекту, а поки що проблему з бурштином вирішують правоохоронні органи, щоб не допускати варварського промислу в лісах.
- Чи розглядаєте ви плани, скажімо, залучити демобілізованих бійців АТО чи волонтерів до участі в охороні лісів на півдні України під час пожежонебезпечного періоду літа?
- Небайдужих людей ми у першу чергу просимо, аби вони сповіщали про ту чи іншу пожежу, аби швидше реагувати на загоряння.
Залучати до гасіння пожеж на волонтерських засадах ми не маємо права. Тому що це є ті роботи, які можуть мати тяжкі наслідки. Дуже часто навіть спеціалісти, які знають, як поводитись з вогнем у лісі, з якої сторони підійти до гасіння, отримують травми. І залучати непрофесіоналів, ми не маємо права тому, що це відповідальність за життя.
- А залучати до охорони лісів від навмисного підпалу?
У кожній рейдовій бригаді, які постійно організовуються підприємствами, є «волонтерські» групи, однак вони за свою роботу отримують платню. У попередні роки було достатнє фінансування, і вдавалось залучати багато людей та достатню технічну базу.
Зараз, як ви знаєте, з фінансуванням проблеми. І якщо є добровольці з охорони лісу, то це в першу чергу лісівники, які, наприклад, на Херсонщині не отримують зарплати, які офіційно працюють раз у тиждень, але які вболівають за ліс.
Звісно, ми як можемо, так і допомагаємо таким людям. Наші ресурсні області перераховують одноденну заробітну плату, іншого виду поворотні та безповоротні фінансові допомоги, але цього все одно не вистачає.
- З того часу, коли ви стали фактично очолювати Держлісагентство, наскільки виріс обсяг покладеної на вас відповідальності? Наскільки ваша теперішня посада звужує ваше особисте життя?
- Особисте життя? Звичайно, що така відповідальність впливає на особисте життя. Наприклад, позавчора ми вийшли з роботи опів на другу ночі.
Бути і першим заступником – дуже відповідально, а зараз ця відповідальність збільшилась – за людей, за те, що ми робимо, що пропонуємо. У мене одна велика мета, втілити яку, сподіваюся, мені допоможе і команда, і Господь Бог – не лише реформувати галузь, а й повернути довіру суспільства до її працівників.
На жаль, ми бачимо зараз суцільний негатив, незважаючи на те, що багато працівників, фанатів своєї справи, залучено в цій галузі, багато ми сплачуємо податків, багато плюсів ми робимо. Можливо, ми були занадто закриті, або мало розповідали, або щось не так робили – ми все проаналізуємо, і зробимо все можливе, аби повернути довіру до лісівників.
Я б хотіла, щоб нашим лісівникам в Україні довіряли так само, як, наприклад, нашим турецьким колегам у їхній країні – суспільство їх взагалі вважає суперменами.
От я б дуже хотіла, щоб наші лісівники, наші працівники мали такий же рівень довіри, щоб суспільство розуміло, що вони роблять правильні речі, й вони дійсно вболівають за свою справу.
Розмову вів Іван Киричевський
АКТУАЛЬНО
0 коммент.:
Дописати коментар