Узимку екоінспектор Ігор Тихолаз на своїй Facebook-сторінці розмістив три
фотографії Карпат, зафіксованих за допомогою супутника. Повідомлення
«Карпати страшно вирубають» поширили більше 10 тисяч разів лише
за першу добу, що зробило тему вирубки дерев трендом лісової журналістики
130 робіт, надісланих на цьогорічний конкурс порталу «Детектор медіа» та програми ENPI FLEG II «Правозастосування та управління в лісовому секторі України», більшість була присвячена саме рубкам лісу. Карпатського, в першу чергу. Навіть екологічну проблему незаконного видобутку бурштину висвітлювали не так активно.
Тобто можна остаточно констатувати: заборонена вирубка лісу – тема № 1 останнього року.
Реагуючи на емоційні матеріали в ЗМІ, 20 травня Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак підписав наказ про призупинення суцільних санітарних рубок у межах заповідників і національних природних парків, що належать до сфери управління Мінприроди.
«Очікую дзеркального рішення і від Міністерства АПК, в чиєму підпорядкуванні знаходиться Державне Агентство лісових ресурсів», – писав пан Семерак на своїй сторінці в Facebook.
Чи варто взагалі забороняти рубати ліс? Чи за таких умов вирішиться питання занепаду лісової галузі? Чи тільки Карпати вирубаються? А може є й інші більш глобальні проблеми галузі? Такі питання піднімалися на круглому столі 3 червня під час проведення фіналу останнього конкурсу «Правозастосування та управління в лісовому секторі України».
Олег Листопад, журналіст, експерт програми FLEG II, член журі конкурсу
Біолог та журналіст Олег Листопад вкотре дорікає журналістам у поверхневості: «Мені постійно дзвонять за коментарями про рубку Карпат. На жаль, журналісти лінуються зануритися в проблему. Керуються емоціями. Результат – уряд приймає однобокі рішення, слідкуючи за матеріалами в ЗМІ. Я закликаю журналістів відійти від емоцій та копати тему глибше.
Лісу наростає в середньому більше, ніж вирубається. Але чому ж люди бачать саме масові рубки? Бо дешевше вирубати той ліс, який легше вивезти: біля річки, населеного пункту, дороги. Тобто там, де не потрібно залучати спецітехніку, якої в лісгоспах немає, і не потрібно будувати дороги, на які також немає грошей».
Віктор Маурер, професор лісогосподарського факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України; Валерій Ловчиновський, фахівець у галузі охорони дикої природи, біолог. Члени журі конкурсу.
Згоден із Олегом і Віктор Маурер. Проблема не в рубках, а в управлінні галуззю: «Рубка лісу – це синонім відтворення лісу. Тому заборона рубки не вирішить питання. Проблема не в забороні, а в підході: як і де рубати.
На жаль, через вибудовування вертикалі управління лісовим сектором, із галузі йдуть справжні професіонали. На посади призначаються потрібні владі люди. Я знаю нормальних лісівників, розумних, чесних, порядних, із лісом у серці, котрі можуть вивести галузь із прірви».
Олексій Василюк, Дарія Ширяєва, екологи, фіналісти конкурсу.
Постійний учасник і фіналіст конкурсу Олексій Василюк взагалі розчарований зосередженням уваги саме на рубці карпатського лісу: «Не тільки Карпати рубають. Подивіться, що відбувається в Києві. У Святошинсько-лісопарковому господарстві. Який зараз національний парк Білічанській ліс (про захист Біличанського лісу від дерибану та вирубки детально пише наш постійний учасник - сайт «Громада Приірпіння» - ДМ). Це більші масштаби, більші, ніж у будь-якому лісгоспі Карпат.
Карпати вирубали завжди. Ця тема не нова. Але, завдячуючи цьогорічній істерії журналістів, було розкрито таїнство санітарних рубок. Що добре. Раніше ця тема нікому не була потрібна, окрім декількох активістів – наприклад, Михайла Попкова, Олега Листопада та Валерія Ловчиновського. Усе. Більше ніхто не переймався».
На це питання Аліни Семенюк, переможниці конкурсу, відповів Олег Листопад: «Виконати коаліційну угоду. Вона ж програма дій Уряду, яку прописали експерти програми FLEG:
- Розділити функції, що сьогодні виконує лісове агентство. А саме: окремо господарська функція, управлінська та контроль.
- Створити єдину державну (або дві-три) корпорацію. Так само, як робить Польща або Латвія.
Це дасть наступне: господарник буде зацікавленій, аби залишався підріс, із якого він завтра отримає гроші. Управлінець (Лісове агентство) не буде вказувати, з ким напряму укладати лісгоспам договори. Як є сьогодні.
Ще програма FLEG пропонувала для лісів півдня та сходу, де їх майже немає, залишити підтримку держави. Ці ліси мають іншу функцію – природозахисну та екологічну. А ось у Карпатах та Поліссі створити холдинги. Для самостійного розпорядження отриманим доходом на придбання техніки та побудови лісових доріг».
Михайло Попков, експерт програми програма ENPI FLEG II; Алла Шершень, CorruptUA.org, фіналіст конкурсу.
Ініціатор та партнер усіх п’яти конкурсів лісової журналістики – програма ENPI FLEG II завершує свою шестирічну роботу в Україні. Подібних організацій у країні більше немає. Ніша залишається вільною. Експерти FLEG розробили програму реформування лісової галузі без змін існуючого законодавства, керуючись прикладами розвинених країн Європи. П’ять років вони намагалися донести свої напрацювання відповідним Міністерствам та Держагентству лісових ресурсів, кожному керівнику, хто приходив на заміну старому, а вони змінювалися не менше п’яти разів.
Михайло Попков: «Ситуація в лісовій галузі складна, як і взагалі по країні. Лісовий сектор в цілому недооцінений урядом. Його внесок у ВВП України 1%, що дуже мало, і на нього дивляться виключно з точки зору грошей. А насправді це майже 20% території країни. Варто розглядати ліс із точки зору безпеки: екологічної та продовольчої.
На жаль, ліс став надбанням політики, і, в залежності від результатів кожних виборів, на чолі лісового агентства ставлять раз від разу нову людину без відповідної лісової освіти. З 2007 року галузь стала схематично-корумпованою. Відсутні стратегічно правильні рішення.
Я вважаю, як і у всій країні, в лісовому секторі не вистачає двох речей: професіоналізму та моральності.
Журналісти борються. І, завдяки їхнім матеріалам, висунуто звинувачення та конфісковано майно в одного з керівників галузі (26 травня ГПУ повідомила про підозру колишньому голові Державного агентства лісових ресурсів Віктору Севцю і його дружині – ДМ). Звинувачення будуть висунуті й іншим людям».
Леся Ганжа, головний редактор проекту «Доступ до правди», член журі.
«Я розумію, що ми, журналісти, не можемо вирішити всі проблеми. ЗМІ – це лише четверта влада. І без підключення першої, другої та третьої нічого не зміниться. Але спонукати перші три гілки влади до вирішенню проблем – це єдине, що ми можемо. І я сподіваюся, такими кроками, постійно висвітлюючи тему лісу, можна буде чогось досягти.
Темою лісу займатися важко. Вона небезпечна в багатьох випадках. Ви всі робите суспільно значущу журналістику. Те, що виправдовує решту журналістики, яка існує».
«Детектор медіа» і програма FLEG II (ЄІСП/Схід-2) в Україні вітають переможців і висловлюють вдячність усім учасникам останнього конкурсу «Правозастосування та управління в лісовому секторі України»: Володимиру Борейку, Наталії Горбань, Олені Середі, Олексію Василюку, Юрію Кальчику, Людмилі Чередарик, Леніні Бичковській, Олені Зілінченко, Валентині Мєшковой, Наталії Луценко, Богдану Барбілу, Ніні Жежері, Генадію Сенкевичу, Руслану Харченко, Олені Жежері, Андрію Бейнику, Тетяні Хвильовій, Євгену Кучерову, Петру Чечелюку, Алі Шершень, Андрію Михайлику.
Фото - Олексій Темченко
http://detector.media/print/115901/
Тобто можна остаточно констатувати: заборонена вирубка лісу – тема № 1 останнього року.
А що ти зробив для лісу?
«Очікую дзеркального рішення і від Міністерства АПК, в чиєму підпорядкуванні знаходиться Державне Агентство лісових ресурсів», – писав пан Семерак на своїй сторінці в Facebook.
Чи варто взагалі забороняти рубати ліс? Чи за таких умов вирішиться питання занепаду лісової галузі? Чи тільки Карпати вирубаються? А може є й інші більш глобальні проблеми галузі? Такі питання піднімалися на круглому столі 3 червня під час проведення фіналу останнього конкурсу «Правозастосування та управління в лісовому секторі України».
Олег Листопад, журналіст, експерт програми FLEG II, член журі конкурсу
Біолог та журналіст Олег Листопад вкотре дорікає журналістам у поверхневості: «Мені постійно дзвонять за коментарями про рубку Карпат. На жаль, журналісти лінуються зануритися в проблему. Керуються емоціями. Результат – уряд приймає однобокі рішення, слідкуючи за матеріалами в ЗМІ. Я закликаю журналістів відійти від емоцій та копати тему глибше.
Лісу наростає в середньому більше, ніж вирубається. Але чому ж люди бачать саме масові рубки? Бо дешевше вирубати той ліс, який легше вивезти: біля річки, населеного пункту, дороги. Тобто там, де не потрібно залучати спецітехніку, якої в лісгоспах немає, і не потрібно будувати дороги, на які також немає грошей».
Віктор Маурер, професор лісогосподарського факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України; Валерій Ловчиновський, фахівець у галузі охорони дикої природи, біолог. Члени журі конкурсу.
Згоден із Олегом і Віктор Маурер. Проблема не в рубках, а в управлінні галуззю: «Рубка лісу – це синонім відтворення лісу. Тому заборона рубки не вирішить питання. Проблема не в забороні, а в підході: як і де рубати.
На жаль, через вибудовування вертикалі управління лісовим сектором, із галузі йдуть справжні професіонали. На посади призначаються потрібні владі люди. Я знаю нормальних лісівників, розумних, чесних, порядних, із лісом у серці, котрі можуть вивести галузь із прірви».
Олексій Василюк, Дарія Ширяєва, екологи, фіналісти конкурсу.
Постійний учасник і фіналіст конкурсу Олексій Василюк взагалі розчарований зосередженням уваги саме на рубці карпатського лісу: «Не тільки Карпати рубають. Подивіться, що відбувається в Києві. У Святошинсько-лісопарковому господарстві. Який зараз національний парк Білічанській ліс (про захист Біличанського лісу від дерибану та вирубки детально пише наш постійний учасник - сайт «Громада Приірпіння» - ДМ). Це більші масштаби, більші, ніж у будь-якому лісгоспі Карпат.
Карпати вирубали завжди. Ця тема не нова. Але, завдячуючи цьогорічній істерії журналістів, було розкрито таїнство санітарних рубок. Що добре. Раніше ця тема нікому не була потрібна, окрім декількох активістів – наприклад, Михайла Попкова, Олега Листопада та Валерія Ловчиновського. Усе. Більше ніхто не переймався».
Як можна контролювати незаконні рубки?
- Розділити функції, що сьогодні виконує лісове агентство. А саме: окремо господарська функція, управлінська та контроль.
- Створити єдину державну (або дві-три) корпорацію. Так само, як робить Польща або Латвія.
Це дасть наступне: господарник буде зацікавленій, аби залишався підріс, із якого він завтра отримає гроші. Управлінець (Лісове агентство) не буде вказувати, з ким напряму укладати лісгоспам договори. Як є сьогодні.
Ще програма FLEG пропонувала для лісів півдня та сходу, де їх майже немає, залишити підтримку держави. Ці ліси мають іншу функцію – природозахисну та екологічну. А ось у Карпатах та Поліссі створити холдинги. Для самостійного розпорядження отриманим доходом на придбання техніки та побудови лісових доріг».
Михайло Попков, експерт програми програма ENPI FLEG II; Алла Шершень, CorruptUA.org, фіналіст конкурсу.
Ініціатор та партнер усіх п’яти конкурсів лісової журналістики – програма ENPI FLEG II завершує свою шестирічну роботу в Україні. Подібних організацій у країні більше немає. Ніша залишається вільною. Експерти FLEG розробили програму реформування лісової галузі без змін існуючого законодавства, керуючись прикладами розвинених країн Європи. П’ять років вони намагалися донести свої напрацювання відповідним Міністерствам та Держагентству лісових ресурсів, кожному керівнику, хто приходив на заміну старому, а вони змінювалися не менше п’яти разів.
Михайло Попков: «Ситуація в лісовій галузі складна, як і взагалі по країні. Лісовий сектор в цілому недооцінений урядом. Його внесок у ВВП України 1%, що дуже мало, і на нього дивляться виключно з точки зору грошей. А насправді це майже 20% території країни. Варто розглядати ліс із точки зору безпеки: екологічної та продовольчої.
На жаль, ліс став надбанням політики, і, в залежності від результатів кожних виборів, на чолі лісового агентства ставлять раз від разу нову людину без відповідної лісової освіти. З 2007 року галузь стала схематично-корумпованою. Відсутні стратегічно правильні рішення.
Я вважаю, як і у всій країні, в лісовому секторі не вистачає двох речей: професіоналізму та моральності.
Журналісти борються. І, завдяки їхнім матеріалам, висунуто звинувачення та конфісковано майно в одного з керівників галузі (26 травня ГПУ повідомила про підозру колишньому голові Державного агентства лісових ресурсів Віктору Севцю і його дружині – ДМ). Звинувачення будуть висунуті й іншим людям».
Леся Ганжа, головний редактор проекту «Доступ до правди», член журі.
«Я розумію, що ми, журналісти, не можемо вирішити всі проблеми. ЗМІ – це лише четверта влада. І без підключення першої, другої та третьої нічого не зміниться. Але спонукати перші три гілки влади до вирішенню проблем – це єдине, що ми можемо. І я сподіваюся, такими кроками, постійно висвітлюючи тему лісу, можна буде чогось досягти.
Темою лісу займатися важко. Вона небезпечна в багатьох випадках. Ви всі робите суспільно значущу журналістику. Те, що виправдовує решту журналістики, яка існує».
«Детектор медіа» і програма FLEG II (ЄІСП/Схід-2) в Україні вітають переможців і висловлюють вдячність усім учасникам останнього конкурсу «Правозастосування та управління в лісовому секторі України»: Володимиру Борейку, Наталії Горбань, Олені Середі, Олексію Василюку, Юрію Кальчику, Людмилі Чередарик, Леніні Бичковській, Олені Зілінченко, Валентині Мєшковой, Наталії Луценко, Богдану Барбілу, Ніні Жежері, Генадію Сенкевичу, Руслану Харченко, Олені Жежері, Андрію Бейнику, Тетяні Хвильовій, Євгену Кучерову, Петру Чечелюку, Алі Шершень, Андрію Михайлику.
Фото - Олексій Темченко
http://detector.media/print/115901/
0 коммент.:
Дописати коментар