Величезні ділянки лісу у Карпатах оголюються, і це сприяє катастрофічному збільшенню паводків. За останні 4 роки саме пралісу, який категорично не можна вирубувати, знищили близько 10 тисяч гектарів
У суцільній передранковій темряві журналіст ТСН.Тиждень вирушив туди, де, як виявиться буде дуже мокро, дуже холодно і дуже не просто. Але це буде згодом… Поки ж, навіть у темряві, він помічає навантажені зустрічні лісовози. Коли уже розвидниться, їх бачитиме чи не кожних 10-15 хвилин.
Ігор і Василь кваліфіковані фахівці у лісовому господарстві та експерти проекту "Лісова варта" при відомому Всесвітньому Фонді природи. Ми обмінюємося раціями, закутуємося у дощовики та починаємо підйом у високогір’я Карпат. До потрібної нам точки близько десяти кілометрів хащами, по крутих схилах та болоту.
Та чим ближче до цілі – тим частіше доводиться оглядатися. Тільки уже не на краєвиди, а по сторонах.
У цьому лісі – свої секрети. Якщо знати деталі стає справді моторошно. Ті ж, хто ці секрети оберігають – не надто полюбляють таких чужинців. Пан Василь провів незліченні перевірки вирубок у Карпатах. І зараз він – не просто так розхвилювався. Водій нашої групи залишився наодинці у підніжжі гори. Тому наполягає на своєму заледве не шпигунському плані: "Притримуємося легенди, що ми йдем в монастир".
Такою байкою ми не переконали, але принаймні збили з пантелику тих, хто таки знайшов нас по слідах. Це, як пояснить пан Василь, лісова охорона. З досвіду знає, кого вона може охороняти насправді. Їхній позашляховик нас перепинятиме ще двічі.
Нам доводиться намотувати зайві кілометри хащами, щоби трохи замести сліди. Та не встигнемо ми відірватися від одних чоловіків – як уже самі натрапляємо на інших. Ліс ріжуть люди у рясах.
Перед поїздкою у гори, ще в Києві я дослідив ось цю карту скарбів. Це ділянки з унікальним пралісом та старовіковими деревами. Їм від сотні років. Ці ліси ніколи не чули звуку бензопили. У них усе росте і живе за законами дикої природи. Там сформований власний природний світ. Від найменшої травинки і пташки до карпатських ведмедя і рисі. Ці пили вбивають не дерева , а цілий світ. Для людини це теж не буде безкарно.
Такі унікальні ліси у Європі є лише в сусідній Румунії та у нас, у високогір’ї Закарпаття і Буковини. Торік президент Порошенко підписав Закон про захист пралісу та старовікових дерев. Згідно із документом, такий ліс категорично заборонено вирубувати. Людське втручання зводиться до мінімуму: туристичні прогулянки та дослідження науковцями. Але це – лиш на папері.
Після заплутування слідів від лісової охорони і зустрічі з монахами-лісорубами, ми нарешті добралися до потрібної точки.
"Зараз ми стоїмо на межі однієї з рубок… ось є затиски… є клеймо відводу… це є межа однієї з рубки. Яка, за всіма ознаками, є суцільною. Якщо це є суцільна рубка, неважливо, який вид - на деревах має бути нанесена категорія технічної придатності. На жодному з цих дерев категорія технічної придатності не нанесена. Це означає, що ці дерева не обліковані. І вони рубаються незаконним шляхом. Дерево зрубали, а по документації його немає", - пояснює експерт проекту із лісових питань WWF "Лісова варта" Василь Гаврилюк.
Однак криміналу немає бо працювали "лісоруби в законі".
"Тут йде маніпулювання інформацією. Держлісагенство з Києва просить на місцях лісгоспи не рубати. А лісгоспи не слухають і рубають", - розповідає координатор проекту WWF "Лісова варта" Дмитро Карабчук.
Більше року діє Закон про захист пралісу та старовікових дерев. І стільки ж часу такі структури, як Держлісагенство та Міністерство екології офіційно не затвердили ділянки, які і має захищати закон. Хоча за них це фактично зробили фахівці проекту при Всесвітньому Фонді Природи. А максимум, що зробила держава – наклала мораторій на вирубку пралісів. Ось тільки мораторій – це не наказ і не вимога, а лиш прохання не різати унікальний ліс.
"Найбільш небезпечним є те, що ці величезні ділянки лісу у Карпатах – вони оголюються, і це сприяє збільшенню катастрофічному паводків. Підвищується небезпека, що ґрунт на цій горі, при певних умовах, може повністю з’їхати до низу", - пояснює Карабчук.
Це – лише мізерна частина катастрофічних наслідків. Але – найбільш наочна. Під час нашої кількаденної експедиції Карпатами, я побачив цілий перелік і дрібних, і вражаючих порушень при вирубці лісів.
"Трилювання в гірських умовах гусеничною технікою є заборонене, оскільки така техніка веде до руйнації ґрунтів", - розповідає активіст "Лісової варти" Василь.
Закон, який мав би це зупинити, є, – але лише на папері. А мораторій, який забороняє вирубку пралісу, схоже, лиш спровокував лісорубів якомога швидше і більше зрізати унікального лісу, поки є лазівка у законодавстві. Наділянках у Закарпатті, так і на Буковині, де ми побували - усюди були спеціальні лісорубні квитки на зруб дерев. Тобто закон і порушений, і не порушений водночас...
Чиновники у високих кабінетах, схоже, мають понести відповідальність, бо з початку дії мораторію лише офіційно вирубано, а треба казати вбито - понад 500 гектарів унікального лісу. Ні Держлісагенство, ні Мінекології не врегулювали банальну формальність – визначити і так визначені межі дорогоцінних лісів. Назвати цей зухвалий план простою халатністю неможливо, бо йдеться про непоправні наслідки для всієї країни.
Навіть статус світової спадщини ЮНЕСКО не захищає від лісорубів букові праліси Карпат. Ви та ваші діти більше ніколи не матимете змогу там побачити первісну природу. Бо її у вас просто крадуть.
Андрій Орляк, Роман Сизченко, Ігор Сулій
Вчора 7 жовтня о 23:11•ТСН
https://tsn.ua/ukrayina/cherez-lazivku-u-zakonodavstvi-u-karpatah-masovo-virubuyut-ridkisni-pralisi-1229430.html
0 коммент.:
Дописати коментар