8 лютого 1990 року Рада Міністрів Української РСР прийняла постанову № 25 «Про створення державного заповідника «Медобори» у Тернопільській області».
Сьогодні природний заповідник «Медобори» (сучасна назва) – добре відома в Україні та за її межами установа, площею 9 516, 7 га. Його територія – це найкраще збережені ділянки Товтрового кряжу, що сформувався близько 20 млн років тому як бар’єрний риф на дні теплого Сарматського (Галіційського) моря. Морські організми з вапняковим скелетом добре збереглися у прижиттєвому положенні у медобірських вапняках. Саме вони визначають унікальність Товтрової гряди для Європи. Заповідна територія більш ніж на 90% вкрита лісом. Зовсім незначну площу займають чагарники та луки. Є невеликі лучно-степові та наскельно-степові ділянки. Найменше – болотних та водно-болотних угідь.
Сприятливі природні фактори обумовили розвиток різноманітного і багатого рослинного покриву, наявність ряду цінних рідкісних, ендемічних, реліктових і погранично-ареальних видів. Разом з тим флора заповідника багата медоносними, лікарськими та вітамінними рослинами.
Для заповідника на сьогодні встановлено та підтверджено зростання 189 видів водних та 90 видів ґрунтових водоростей, 359 видів фітотрофних та 297 шапинкових грибів, 188 видів лишайників. Флора мохів налічує 160 видів, а список вищих судинних рослин – близько 1000 видів. Понад 90 видів рослин є регіонально-рідкісними, 41 занесено до Червоної книги України, 6 – до Європейського Червоного списку, 5 знаходиться під охороною Бернської конвенції. Тут також виявлено 4 угруповання, занесені до Зеленої книги України.
Тваринний світ сформований у специфічних умовах Товтрового кряжу. Різновікові деревостани, висока залісненість схилів, перемежування їх з степовими ділянками, порослими різнотрав’ям і островами ягідних кущів, створюють сприятливі умови для оселення тварин. У заповіднику представлені всі фонові види Подільсько-Придністровського зоогеографічного району.
Найбільшою групою є комахи з яких на даний час ідентифіковано понад 2000 видів, до Червоної книги України занесено 22 з них. В заповіднику та його околицях зустрічається більше половини видового складу хребетних області. З риб тут виявлено 15 видів, один з яких у Червоній книзі України, земноводних – 11 видів, з 7 видів плазунів, один занесено до Червоної книги України. Орнітофауна заповідника нараховує 196 видів. Більшість – представники рядів горобцеподібних, соколоподібних, совоподібних, дятлоподібних. 25 пернатих – в Червоній книзі України. Ссавці у заповіднику представлені 53 видами, з яких 25 – червонокнижні.
Багата територія заповідника і на історико-культурні пам’ятки: Звенигород з 4 капищами та Бохіт і Говда (кожне з одним капищем), селища землеробів і ремісників (15), цілющі джерела, печера відлюдника, скелі Франка. На капищі городища Бохіт стояла (ХІ-ХІІІ ст.) всесвітньо відома статуя Збруцького Святовита, який є унікальною за технікою виготовлення та зображеннями скульптурою. На схилі г. Бохіт стоїть «дольмен», який так само як і англійський Стоунхендж, відноситься до мегалітів. Науковці припускають, що городища-святилища, засновані у ХІ-ХІІІ ст. в Медоборах, прийняли на себе функції ліквідованого внаслідок релігійної реформи 988 року язичницького святилища в Києві. Пам’ятки історії і культури на території природного заповідника «Медобори» не мають аналогів в Україні.
У заповіднику ведуться планомірні дослідження видового складу флори і фауни та спостереження за динамікою природних процесів, рідкісними видами у природних умовах та розробка наукових основ їх збереження, проводиться екологічна освітньо-виховна робота.
Сьогодні заповідник є важливим науково-дослідним центром по вивченню регіонального біорізноманіття, здійснення екологічної освіти та виховання, пише сайт Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Фото з відкритих джерел
Лют 09, 2019, 23:59
0 коммент.:
Дописати коментар