«САМ ОЦІНЮЮ, САМ ПЛАЧУ, САМ РУБАЮ, САМ СЕБЕ КОНТРОЛЮЮ...»

За такої ситуації лісова мафія непереможна

Досвід реформування економічних відносин у лісовому господарстві України за всі роки побудови незалежності показав, що набагато більші повноваження порівняно з конституційно визначеним власником мають «постійні лісокористувачі». Цей термін мистецьки вписаний до Лісового кодексу України (ст.17) і не менш вдало набирає підприємницької ваги завдяки вишуканому і сміливому менеджменту зацікавлених осіб, їх зусилля та здобутки, прямо слід сказати, заслуговують на повагу.

 

Значною мірою негаразди та проблеми в лісовому господарстві Закарпаття та й країни загалом обумовлюються поєднанням в особі лісогосподарських підприємств кількох функцій: продавця деревини на пні (відповідно до Порядку спеціального використання лісових ресурсів лісогосподарські підприємства здійснюють матеріальну та грошову оцінку лісосічного фонду, тобто визначають якість матеріалу, оцінюють вартість деревини та визначають спосіб рубки, на основі чого і складається розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів); покупця деревини на пні (сплачують розрахований збір і ведуть головне користування); контролера правильності обчислення збору (відповідно до п.7.1 Інструкції про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду «контроль за... обсягами використання лісових ресурсів і правильністю обчислення суми збору здійснюється органами охорони навколишнього середовища та лісового господарства»). 

 

Зважаючи на те, що деревину в основному заготовляють підприємства, підпорядковані Держлісагентству, виникає дещо парадоксальна ситуація за формулою: сам оцінюю, сам плачу, сам рубаю, сам себе контролюю, тобто відбувається наділення певного суб’єкта економічних відносин несумісними функціями.

 

Більш детальний аналіз нормативно-правового регулювання, на підставі якого здійснюються вищенаведені несумісні функції лісівника, я приводив у своїй науково-практичній роботі, захистивши її ще в 2009 році. Хоча основним питанням моєї роботи було дослідження організаційно-тактичних засад викриття злочинів у лісовому господарстві, які, до речі, приводив із власного досвіду і котрі здійснюються по сьогоднішній день.

 

Зараз одним із найактуальніших питань Закарпаття є боротьба з лісовою мафією… А чи можна її побороти? 

 

На мій погляд, якщо комплексними перевірками і вдасться виявити та задокументувати злочинні факти, то самі схеми і методи викорінити не вдасться, вони і в подальшому залишаться такими ж. 

 

Щоб побороти лісову корупцію, у першу чергу необхідно забрати від лісівника оте непритаманне його професійній компетенції: «Сам оцінюю, сам плачу, сам рубаю, сам себе контролюю». Ці функції мали б належати професійним фахівцям, а не лісоводам, головне покликання і завдання яких — садити, вирощувати і берегти ліс. 

 

Михайло ДЕРБАЛЬ, пенсіонер МВС України

http://novzak.uz.ua/news/sam-ocinyuyu-sam-plachu-sam-rubayu-sam-sebe-kontrolyuyu