Все в цьому світі взаємопов'язано, якщо в одному місці чогось бракує, то в іншому його забагато.Тотальна несправедливість ,перш за все соціальна і правова,спонукають розібратися і дати відповідь на очевидні питання-чому пропадають села,закривають школи, йде «оптимізація» медицини і силовиків , державних органів,деградують ліси і поля,як і моральні устої населення (досить глянути на чергу поблизу в митниці -бої без правил!)? Питань багато, а відповідь очевидна - весь корінь зла у занедбаній економіці. І місцева влада, представлена ніякими спеціалістами-господарниками, не може змінити цю позицію, не в змозі осягнути економічних проблем державного рівня і видає на-гора тільки якісь відірвані від життя і потреб людей проекти, швидше направлені на піар- акції та відмивання коштів бюджету.Все впирається в кошти на реалізацію різних програм, яких тратити і розподіляти майстрів є сила-силенна, а ось де їх взяти для виконання нагальних планів і потреб народу - мало. В цьому розгардіяші такі спеціалісти швидше думають як втриматися у владному кріслі і саме тому в ініціюють різні акції, направлені на імітацію діяльності , хоча основні події економічного життя і розвитку проходять без їхньої участі, як влади.
Одним із основних наповнювачів бюджету нашого краю є підприємства лісової галузі. Їх діяльність останніми роками викликає небезпідставний інтерес суспільства , так як наочно демонструє відірваність від деколи зачасто декларованого положення про те що ліс-це народне багатство і під керуванням Лісової Агенції використовується найефективніше. Давайте розберемся в деяких моментах цього.
Що маємо від експлуатації лісових багатств? Дві, на мій розсуд, думки авторитетних людей-спеціалістів, що заслуговують на увагу.
1.Василь Голян - доктор економічних наук, професор, головний редактор журналу «Економіст»:
«Лісове господарство для окремих адміністративних районів, в першу чергу, Полісся і Карпат поряд із сільськогосподарським виробництвом виступає базовою ланкою господарського комплексу, а діяльність державних лісогосподарських підприємств є важливим чинником бюджетної самодостатності територіальних громад.
При цьому, незважаючи на децентралізацію влади і реформу місцевого самоврядування, в перерозподілі лісових благ і надалі домінують галузеві пріоритети, що призвело до відірваності пріоритетів лісокористування від проблем соціально-економічного підйому територій, які виступають ареалом концентрації сировинних і несировинних лісових ресурсів. Фактично державна лісова політика побудована так, що місцеві жителі не можуть впливати на перерозподіл лісоресурсного потенціалу, розміщеного на прилеглих до сільських населених пунктів територіях. Це в свою чергу формує у них апатію щодо участі в процесах суспільного регулювання господарської діяльності постійних лісокористувачів, зокрема обмеження прецедентів масового вивезення за кордон необробленої деревини найбільш цінних порід».
2.Остап Єднак,народний депутатУкраїни 7 скликанняа секретар комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики. Активіст Громадського сектору Євромайдану, співкоординатор Реанімаційного пакету реформ (РПР), менеджер групи «Публічні фінанси»:
«Адже, відповідно до чинного законодавства, український підприємець, щоби отримати деревину, повинен піти на аукціон, а іноземний — за прямим договором, без ринкового формування ціни (а фактично — платячи хабар) — бере собі скільки завгодно. Це дискримінаційні умови.
Лісова галузь шалено втратила в іміджі. Серед українців є чітке переконання, що там — тотальна корупція. Від себе скажу, що галузь сьогодні керована, але керується вона не державними інтересами, а за військовим принципом - верхівка вибудовує схеми, а низовий рівень працює в тих рамках, які їм спустили згори».
Щодо ролі підприємництва у лісоперербній галузі, то тут також маса невирішених в плані прозорості питань- не можуть досить часто підприємці забрати лісодеревину в лісгоспах, яку виграли на торгах. Причин а- в її відсутнсті, директор все тішить що дасть її через тиждень, два, місяць і таким чином гальмується виробництво. Крім того, деревообробка самого лісгоспу не відчуває такого напрягу з сировиною- першим ділом беруть на свої потреби, і без будь-якого аукціону, а що стосується конкуренції продукції лісгоспу та підприємця, то простір для маневрів більший в лісгоспі- аналогічний товар на ринок поставить за меншою ціною,маючи можливість перекрити деякі затрати за рахунок підробки кошторису, адже можуть використовувати і необліковані запаси деревини та вищої сортності, ніж в розрахунку.
Щодо економічної складової, то головним показником, який цікавить місцеві громади, є повне поступлення рентної плати.Так , в дохід загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських і селищних бюджетів враховується рентна плата від деревини, заготовленої в порядку проміжного користування( згідно ст.69 БКУ), плата ж за лісодеревину від головного користування іде пополам в державний та обласний бюджети. Тобто, мсцевим громадам залишаються тріски-суцільні санрубки 2016 року із-за нашумівших зловживань лісівників влітку були заборонені Агенством ,продубльовано це було і Головою ОДА .
Прийняття нових Санітарних правил в лісах України 26.10.2016 р передбачає,що інформація про планування, обґрунтування та обсяги санітарних рубок буде оприлюднюватися на сайтах органів місцевого самоврядування та відомств, яким підпорядковані ліси.Так це чи ні- покаже час, у всякому разі на сьогодні ніяких змін в цьому плані не зроблено- сайт «Волиньлісу» та всі лісгоспні сайти швидше нагадують рекламну сторінку якогось журналу, ніж джерело практичної інформації.
Багато це чи мало?
Згідно ЗУ від 24.12.2015 р№909 –Y111»Про внесення змін до Податкового кодексу України...» встановлено ставки рентної плати за заготівлю основних лісових порід. Для першого поясу лісів, куди віднесено Волинську область та для 2 лісотаксового розряду, що є основним для лісопідприємств району (відстань вивозки від центру кварталу і найближчим складом лісозаготівельника,до якого деревина вивозиться з лісосіки ,або пунктом відвантаження деревини залізницею і становить 10,1-25,0 км),по сосні, як основній породі лісозаготівлі, вони слідуючі:
Велика(діаметр стовбура у верхньому зрізі більше 25 см) - 170,41 грн, Середня - 13-24 см - 109,54 грн,Дрібна- 3-12 см - 42,59 грн, Дрова-4,65 грн
По дубу ціни відповідно 451,28 грн,216,97 грн,72,07 грн,7,50 грн
Береза, вільха, граб, липа мають менші ціни,як сосна, ну а про тополю і осику не варто говорити- в головному користуванні її домішка незначна і ціни тут зовсім малі.
Ось і виходить, що обидва лісгоспи сплачують в державу податок як за деревину,що знаходиться між дрібною та дровами при рубках догляду та на головному користуванні між дрібною та середньою.При цьому мінімальні ціни на діловий кругляк з верхнього складу лісгоспу рекомендуються ОДА і становлять по дубу від 2 до 11,5 тис грн за куб, по сосні-від 1,05 до 9,7 тис грн Здавалося б,при таких розкладах можна чесно нормально працювати і розвиватися, але це явно не так....
Надходження до різних ланок бюджетної системи регулюють¬ся Законом «Про Державний бюджет на поточний рік».Платники лісового доходу самостійно визначають і сплачують належні суми. Відповідальність за правильність обчислення, по¬вноту і своєчасність сплати лісового доходу до бюджету покладено на лісгоспи, які складають звіти про обсяг відпуску лісу і надходжень лісового доходу.
Контроль за правильністю розрахунків щодо лісового доходу покладений на органи ДПА, які проводить камеральні і докумен¬тальні перевірки.
При цьому питання контролю за матеріально-грошовою оцінкою лісосік пущене на самоплив і,як виявляється, ніхто з фіскальної служби, УЗЕ МВС її не контролює - немає в штаті відповідних спеціалістів, та й завдяки екс-прем'єру Яценюку такі перевірки з часу славнозвісної Постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» практично дуже рідкі- тільки за постановою суду в рамках кримінального провадження. Податківці за півтра роки в лісгоспах району позапланово перевіряли в основному дотримання законодавства по ЗЕД ,хоча за 2014 р донараховано 1,4 млн грн по Любомльському лісгоспу і за інші порушення. Ось і маємо те ,що маємо. Лісники стараються зеконмити на попенній платі, при цьому рідкі випадки перевірок Держекоінспекцією навіть і при досить великій розбіжності по результатах не мають належної оцінки як відносно лісівників, що здійснювали такі відводи ділянок,так і посадових осіб, що їх здійснювали.
Факт - суцільна санрубка у кв.54 вид1-5 Любомльського лісництва 2015 р. Насадження потерпіло від вітролому,вітровалуОтримавши інформацію з надійного джерела, сам виїзджав на огляд,маючи відповідні навики, оцінив ситуацію як кричуще зловживання-по запасу, виходу ділової деревини були явно занижені показники.Ініціювали «Народним Контролем Любомльського району»перевірку ,на яку приїхав держінспектор ОНПС ,хоча бригада і працювала дотемна, але на 5.1 га було згідно матеріалів контрольного відводу відібрано всього 3 модельних дерева сосни, які показали 3 роряд висот масових таблиць, але йдучи,очевидно, назустріч побажанням лісгоспу, кубомаса обрахувалася по 4 розряду, чим утворено необліковані запас деревини на ділянці біля 55кубів- трошки більше вагона.Виходить для перевіряючого це дрібниці,мабуть цей момент йому пішов як додатковий бонус і подяка.Правда, через місяць він звільнився на пенсію, але працює в Камінь-Каширському лісгоспі інженером охорони і захисту лісу- такі «специ» затребувані в команді теперішнього очільника лісового відомства Волині Кватирка О.М.
Результати перевірки відводу під СРС у кв.54 вид 1-5 Любомльського лісництва ДП «Любомльський лісгосп» в 2015 р приведені в таблиці.
Відвод зроблено незадовільно, внесені виправлення в лісорубний квиток, проведено донарахування попенної плати і Олеська сільрада отримала додатково 8664 грн, трьом працівникам оголошені догани, що автоматично позбавило їх премії на 100% знайшли цапів-відбувайлів) .Але ж тоді одним актом з участю лісопатолога, начальника відділу охорони і захисту лісу обласного управління,головного лісничого лісгоспу та всіх лісничих під рубку оформлялося 7 тисяч кубометрів –біля 100 ділянок по всіх п`яти лісництвах і ніхто зі сторони не перевірив на якій підставі вони рубаються, в той же час в самому акті вказано, що причиною рубки деяких з них є пожежі,а в книзі лісових пожеж вони не зафіксована.
Але такі порушення характерні і їх треба зупиняти. Недаром в « Санітарних правилах...» у склад комісії,що підписує акт під суцільну санрубку,будуть включатися представники місцевого самоврядувння. Ось тільки питання- хто з них щось розуміє в лісових проблемах і має антидот від переконань лісників,не продасть інтереси громади за келишок самогонки і кусень сала з цибулею?Тут вже питання місцевих громад, кому довірити цю місію і яким чином організувати їм якісь курси-навчання. Наразі представники районної влади бувають в лісі, коли хтось ініціює день депутата, проїдуться по «потьомкінському маршруту» в якості дорогих гостей, а в питання додаткових надходжень в бюджет влізти-значить відмовитися від потенційних плюсів, які дає посада в плані доступу до ділової деревини та дров особисто для себе .
У кінці 80-их років минулого століття,коли я працював помічником лісничого Мосирського лісництва , процент ділової при відводах в соснових лісосіках був біля 85-90 відсотків, тепер він впав до 65- 80, по дубу з 80 до 30
Аналіз виходу ділової деревини з лісосік (по відводах) головного користування Любомльського лісгоспу.
Аналіз виходу ділової деревини з Суцільних санрубок (по відводах)
Аналіз виходу ділових сотриментів по Любомльському лісгоспу (факт)
Аналіз отриманої інформації підштовхує до очевидних висновів:
1.При високій зарплаті персоналу лісгоспу (біля 10 тис. грн.) коштів на сплату податків не хватає, через що посадові особи підприємства, виконуючи команду зверху, йдуть на відверті зловживання- зменшують розряди висот модельних дерев,як і діаметри стовбурів дерев та категорію якості ,яка змістилася в сторону дров`яної..
2. Це відбувається при повному потуранні або некомпетентності ДПІ, МВС , УОНПС, прокуратури та незацікавленості влади на місцях вникати у питання наведення порядку в лісах та прозорості лісових відносин в цілому,а саме легалізації працюючих робітників ,повноти сплати ренти та повноти обліку заготовленої фактично лісопродукції, зменшення необгрунтованих затрат на виробництво ( понаднормові списання запчастин, будівництво неоправданих лісових доріг , невиправдана витрата ПММ та закупка по завищених цінах...), що приведе до збільшення надходжень до місцевого та державного бюджетів.
Щодо керівників лісгоспів,то їхня позиція пояснюється прямими вказівками вищестоячих керівників, що настоюють на збільшенні зарплати працівникам лісгоспів , так як це піднімає їхній імідж серед них і відповідно вони будуть захищати свого шефа від кадрових зміщень та оновленням парку машин і механізмів,проведенням ремонтів садиб і рекреаційних пунктів,будівництвом лісових доріг і т. Ін. Дані затрати вертаються сторицею, так як заносяться у загальні затрати на лісопродукцію і дають підстави для збільшення відпускних цін, тобто , в реальності, за все платить кінцевий споживач.
Поскільки відміни контрактної форми трудових віднсин не передбачається, то директори більше зважають на волю вищестоячих керівників, ніж на потреби і вимоги місцнвої громади.
Погіршення якості насаджень, які частково виполоскані «попєрєдніками» щляхом відбору самих кращих дерев під видом санрубок, та внаслідок впливу клімату,що сприяє розвитку ареалів незнаних в наших місцях шкідників та хвороб(соснова совка, вершинний короїд...)тільки запутують існуючі проблеми лісокористування у більший клубок, так як потреба проведення санрубок стає очевидною, але розмір їх завжди не буде задовільняти (хочеться більше) теперішнє лоббі в особі керівника лісгоспу та обласного управління.
Крім того,наприклад, у 2015р різниця між реалізованою кубомасою(41966) та відведеною до рубки(46782) складає 4816 кубометрів і майже вписується в 10%, що є допустимим відхиленням,а насправді є бонусом для працівників лісгопу і використовується як плата за роботу «лісовим рабам»та особистого збагачення певних посадових осіб лісгоспу і заохочення для «кришування» відповідних силових і природоохоронних структур району і області.
І ніхто ніякої відповідальності не несе- немає в державі служби, змогла б навести лад у цьому питанні.
Натомість визиває подив об»єми заготовленої продукції,де переважають ділові сортименти.Іншого пояснення, ніж їх виробництво із дров»яної деревини, немає.По факту вихід ділової по сосні та дубу більший на 30% від вказаного в матеріалах відводу.Тобто, має бути і зростання попенної плати,а чомусь ніхто по своїй волі цього не робить станом на 15 січня її перерахунок , як це передбачено законодавством.
2015 року сплачено ДП «Любмльський лісгосп» попенної плати 2,423 млн.грн,за приблизними підрахунками ухилення від сплати податку становить біля 1,5 млн. грн., а якщо врахувати і штрафні санкції, то із загальної суми реалізації продукції за 2015 р 30,6 млн грн,треба віддати в державу значно більше. У всякому разі ДПІ вже років 10 цим питанням не займається, так як за словами начальника Любомльського відділення Ковельськогї ОДПІ Костюка І.М. у них в штаті немає таких спеціалістів. Ось вам нове замкнуте коло...А в межах областіце ж скільки буде?-«Сумашедшие деньги!»-як колись мовив Аркадій Райкін, символ сатири радянського часу.
«А король-то голий!», бо ще не виконані і деякі судові рішення про відшкодування затрат по наданню послуг лісгоспу підприємцями,не погашені боргові зобов»язання. Але керівництво «Волиньлісу» цього ніби не бачить, оцінюючи ситуацію за зовсім іншими критеріями,ніж фактичний стан фінансово-господарської діяльності та дотримання природоохоронного законодавства, тут першу скрипку грає відданість командній грі в дурня..
Україна- не Німеччина, де свідомий рибалка несе за зловлену рибу в ставку гроші власнику, попередньо її зваживши на місці. Нам до того далеко,а коли мова йде про сплату податку, який лісгосп сам обрахує,то приймати як правду його задекларовані суми- це самому собі не вірити, тут треба державний контроль.
2016 рік вже закінчився, але очевидно, що кардинальних змін в цьому питанні не відбулося..
Згідно наданої інформації Любомльським лісгоспом в 2015 р біля 60% продукції відпускається по прейскуранту франко-нижній склад, тобто туди враховані затрати на заготівлю, вивозку .
Відпуск по фпрейскуранту франко- верхній склад вигідніша справа- на майже кожному автомобілі везеться не зовсім те ,що зазаначено в документах,мається на увазі лісопродукція вищого гатунку за окрему плату відповідній особі ,також буває і лишня кубомаса, і ЕОД (електронний облік деревини) цьому ніяк не завадить-це просто пшик в очі, який не має ніякого правового статусу.Бирки знаходили по ділянках, вони сотнями видавалися на руки підприємцям, щоб ті самі їх прилушпанили на колоди при виїзді з лісу.
По дровах - окрема тема. Наш Любомльський та Шацький райони чи не єдині в Україні не мають газу, це може і добре в світлі збільшення тарифів Цю тему я описав у статті «Бардак з калькулятором, або «Волинь моя...» http://www.lesovod.org.ua/node/23256. З того часу нічого не змінилося, крім подорожчання дров та збільшення тарифів. Але сплатити за дубові дрова в державу 7,50 грн попенки і тут же їх продати за 205 грн , не понісши майже ніяких затрат( дрова формально заготовляють і за рахунок трудоучасті лісової охорони, без оплати,бо інакше немає підстав для оприбуткування, а відповідно і реалізації),а покупець бере транспорт, бензопилу, помічників і сам їде на заготівлю... .І поки що лісгосп наживається на населенні без будь-яких докорів сумління,так як ніхто цього питання не піднімає. ОДА спускає на лісові підприємства рекомендовані ціни на лісопродукцію,крім дров. Дрова-це вже прерогатива директора,розрахунок відпускних цін планово-економічним відділом лісгоспу робиться по незрозумілій методиці, основним «упором » є ціна в минулому кварталі,сюди ще враховують інфляційні показники – і все, готово, в контору потягнулися нові клієнти..
На те щоб добути кошторис затрат на відпускні ціни на дрова для населення в лісгоспі витратили понад два місяці, а дали лише тоді, коли на прийом додиректора лісгоспу Боярчука Сергія прийшла чи не вся команда «Народного контролю Любомльського району», і то головний економіст Назарук Юлія шаманила його майже годину.Аналіз цього «творіння»- це окрема тема, але без погодження з директором і обласним управлінням такі документи не родяться.
Щось тут явно запутано-замучено і закорумповано
Колишні «айдарівці» під прапором фірми «Голіаф-2009», що взяли під охорону нижній склад в Любомлі,- приватна охоронна структура, діяльность якої обмежена згідно їхнього статуту сферою охорони громадського порядку та безпеки, приведена сюди всупереч законодавству «подоїти лісгосп» з подачі очільників області та начальника управління лісового господарства Кватирка О.М., проявляючи ініціативу, роблять незрозумілі дії- під час рейдів виявленим перевізникам лісопродукції без документів пропонують сплатити на користь іхньої фірми суму вартості цієї лісопродукції, роздають заготовлені папірці з вказаними своїми банківськими даними, або якихось посередників у цій оборудці. Дядьки, що після дня робти в лісі отримали в якості плати від лісника дров, сучків або якусь колодку, і везуть це підводою додому,розгублені. За їхню ж роботу отримують гроші потрібні люди, які числяться в штаті лісорубами,а а на роботі бувають тільки в день видачі зарплати. Де закон, поліція і доки це свавілля буде тривати?
Зарплата охоронників біля 10 тис грн – банкет під час чуми, коли основна маса населення збідніла і ледь зводить кінці з кінцями,
Відучити людей від думки що ліс народний – ось основна задача посиленого патрулювання і залякування полішуків,та і не тільки їх.Але і результат роботи за період з 01.05.2015 по 01.05.2016 - 13,1 кубометр виявлених незаконних рубок говорить сам за себе. Хто кого обманює і тішить показовою активністю?- питання риторичне.
По всій державі влада робить все для того , щоб спровадити немічних і хворих на кладовище, а працездатних за кордон. Очистивши таким чином оперативний простір в лісах і на сільгоспземлях, їхня зграя мріє приватизувати ці народні багатства і раювати, залишивши собі невибагливу кількість рабів для обслуговування.
Ждати коли вони здохнуть від переїдання не виходить- вже 25 років перетравлюють все підряд.А що ж народ?... «Безмовлствует». Чи довго ще? І яка роль місцевої влади, обраної народом? Коли наступна Коліївщина?
P.S. Приведені цифри підтверджені документально ДП «Любомльське лісове господарство»,ДП «Прибузьке лісове господарство», Ковельською ОДПІ, управлінням державної казначейської служби в Любомльському районі.
Автор: Юрій Кальчик,
інженер лісового господарства,
Голова Правління ГО «Народний Контроль Любомльського району»
0 коммент.:
Дописати коментар