Останній і найбільший в Європі незайманий осередок дикої природи при сприянні українських чиновників взявся вбити австрійський мільярдер Джеральд Швайгховер, власник надпотужної деревообробної компанії HOLZINDUSRIT SCHWEIGHOFER, значна частина мережі лісопилень якого працює за рахунок лісу румунських Карпат і українських «дров».
Як повідомляє Фонд WWF Румунії, який відслідковує заготівлю незаконної деревини в Карпатах, висновки з цього моніторингу вкрай сумні: за 6-8 років в гірському масиві сусідньої держави може не залишитись й сліду від комерційної деревини.
Натомість, черговий деревообробний монстр капіталіста може постати в карпатському місті Коломия, що на Івано-Франківщині. Власне, він вже постає.
«В українські Карпати заходить цинічний австрійський мільярдер-деревообробник Джеральд Швайгховер!», - ще не так давно рябіли заголовками такого змісту прикарпатські ЗМІ. На околиці Коломиї ним викуплена ділянка в 30 га, підводиться залізниця. Монстр буде щороку «ковтати» 1,2 млн. м. куб. кращого карпатського лісу. Це стільки сировини, скільки перетинало українсько-румунський кордон до прийняття мораторію на вивезення деревини.
Швайгховер прагне сам бути господарем в Карпатах. Він просить в українського уряду змін в законодавстві Мінприроди і концесії лісів на 50 років. Відразу закрадається нехороша думка: а чи, бува, не було затіяне Кабміном України просування так званої «концесії» заради успішного бізнесу австрійця? Обіцяє садити ліс, але в Румунії, де функціонують його 5 підприємств-гігантів, Карпати після його втручання з 2003 року мають вигляд пустелі Гобі.
Швайгховеру до поставленої цілі залишилось зовсім мало. Перемовини з українським урядом тривають і немає сумніву, що вони для нього стануть результативними. У найближчі місяці. Є сподівання, що зв’язки власника деревообробного монстра, його тугий гаманець і розвинуті хапальні рефлекси українських хижаків-чиновників блискуче подолають ці незначні перешкоди.
Я мав розмову з румунською журналісткою з OCCRP (Проект з розслідування корупції і організованої злочинності), на предмет того, скільки тисяч гектарів молодих лісів шумлять на схилах румунських Карпат, висаджених австрійцем на місці 80 млн. м. куб. на загальну суму 5 млрд. євро, знищених впродовж 14 років.
Ввічлива колега мене «заспокоїла»: жодного деревця. Власне, це й видно зі знятих документальних фільмів. Карпати – надбання світу, а не австрійця, українських міністрів і дрібних місцевих чиновників, але вони так не вважають. Створюючи загальний шумовий ефект, мер Коломиї Ігор Слюзар ось уже впродовж трьох років дотримується однієї «істини», незмінної, застиглої, як муха в шматку бурштину: «Я буду відстоювати можливості появи 500 робочих місць. Схему намалювала держава. Законодавство України малює схему – ніхто інший. Він (Швайгхофер) працює так, як дозволяє законодавство України“.
І справді, схема проста, як граблі: 500 робочих місць в обмін на Карпати (Батьківщину)! Яскравий приклад, коли абсурд сильніший за здоровий глузд. Але продовжимо про сумні наслідки господарювання австрійця в лісах на схилах румунських Карпат. Це стане відповіддю на те, яка доля чекає Карпат українських.
Джеральд Швайгховер зі своїм бізнесом присутній в сусідній державі з 2003 року. “Упродовж 14 років «господарювання» в лісах Румунії він створив чимало проблем. Спочатку румуни сприйняли інвестицію з радістю: перемогла пропозиція на тисячі робочих місць, високі зарплати. Але вже за короткий період з таким гігантом не змогли конкурувати місцеві дрібні фірми і почали закриватися.
Можливо, кілька тисяч людей і працевлаштовані в компанії, але через конкуренцію роботу втратили понад 60 тисяч працюючих у місцевому деревообробному бізнесі. У 15 містах Румунії пройшли акції протесту діяльності компанії», – розповідає румунський активіст.
А директор WWF Румунії Магор Цибі зазначає, що велика компанія замість створення робочих місць, економічного зміцнення місцевих спільнот і прозорих надходжень до державного бюджету намагається максимізувати прибутки, ігноруючи сталий розвиток лісових екосистем, користуючись податковими пільгами, демпінгує ціни на нелегальну деревину.
У Румунії вже чотирнадцять років систематично знищують ліси. Чи не тому румунський президент Клаус Йоханніс на початку 2016 року підписав закон, який прирівнюється до загрози національній безпеці незаконної рубки лісу і будь-яким іншим діям, які «загрожують водним, лісовим чи земельним ресурсам»?
На основі зібраних документів WWF Румунії подав скаргу щодо регулювання деревини в Європейському Союзі (EUTR) в Австрії, в якій йдеться про те, що WWF докладає неабияких зусиль для збереження останніх незайманих лісів в Карпатському регіоні. Фонд створив законодавство для досягнення цієї мети і захистив 25000 гектарів цих лісів статусом об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«Але зусиллями австрійського бізнесмена ці ліси можуть перетворитись на палети і будуть спалені в печах транснаціональних компаній», - каже головний виконавчий директор WWF Австрії Андреа Йоханідес.
Як повідомляє Фонд WWF Румунії, який відслідковує заготівлю незаконної деревини в Карпатах, висновки з цього моніторингу вкрай сумні: за 6-8 років в гірському масиві сусідньої держави може не залишитись й сліду від комерційної деревини.
Натомість, черговий деревообробний монстр капіталіста може постати в карпатському місті Коломия, що на Івано-Франківщині. Власне, він вже постає.
«В українські Карпати заходить цинічний австрійський мільярдер-деревообробник Джеральд Швайгховер!», - ще не так давно рябіли заголовками такого змісту прикарпатські ЗМІ. На околиці Коломиї ним викуплена ділянка в 30 га, підводиться залізниця. Монстр буде щороку «ковтати» 1,2 млн. м. куб. кращого карпатського лісу. Це стільки сировини, скільки перетинало українсько-румунський кордон до прийняття мораторію на вивезення деревини.
Швайгховер прагне сам бути господарем в Карпатах. Він просить в українського уряду змін в законодавстві Мінприроди і концесії лісів на 50 років. Відразу закрадається нехороша думка: а чи, бува, не було затіяне Кабміном України просування так званої «концесії» заради успішного бізнесу австрійця? Обіцяє садити ліс, але в Румунії, де функціонують його 5 підприємств-гігантів, Карпати після його втручання з 2003 року мають вигляд пустелі Гобі.
Швайгховеру до поставленої цілі залишилось зовсім мало. Перемовини з українським урядом тривають і немає сумніву, що вони для нього стануть результативними. У найближчі місяці. Є сподівання, що зв’язки власника деревообробного монстра, його тугий гаманець і розвинуті хапальні рефлекси українських хижаків-чиновників блискуче подолають ці незначні перешкоди.
Я мав розмову з румунською журналісткою з OCCRP (Проект з розслідування корупції і організованої злочинності), на предмет того, скільки тисяч гектарів молодих лісів шумлять на схилах румунських Карпат, висаджених австрійцем на місці 80 млн. м. куб. на загальну суму 5 млрд. євро, знищених впродовж 14 років.
Ввічлива колега мене «заспокоїла»: жодного деревця. Власне, це й видно зі знятих документальних фільмів. Карпати – надбання світу, а не австрійця, українських міністрів і дрібних місцевих чиновників, але вони так не вважають. Створюючи загальний шумовий ефект, мер Коломиї Ігор Слюзар ось уже впродовж трьох років дотримується однієї «істини», незмінної, застиглої, як муха в шматку бурштину: «Я буду відстоювати можливості появи 500 робочих місць. Схему намалювала держава. Законодавство України малює схему – ніхто інший. Він (Швайгхофер) працює так, як дозволяє законодавство України“.
І справді, схема проста, як граблі: 500 робочих місць в обмін на Карпати (Батьківщину)! Яскравий приклад, коли абсурд сильніший за здоровий глузд. Але продовжимо про сумні наслідки господарювання австрійця в лісах на схилах румунських Карпат. Це стане відповіддю на те, яка доля чекає Карпат українських.
Джеральд Швайгховер зі своїм бізнесом присутній в сусідній державі з 2003 року. “Упродовж 14 років «господарювання» в лісах Румунії він створив чимало проблем. Спочатку румуни сприйняли інвестицію з радістю: перемогла пропозиція на тисячі робочих місць, високі зарплати. Але вже за короткий період з таким гігантом не змогли конкурувати місцеві дрібні фірми і почали закриватися.
Можливо, кілька тисяч людей і працевлаштовані в компанії, але через конкуренцію роботу втратили понад 60 тисяч працюючих у місцевому деревообробному бізнесі. У 15 містах Румунії пройшли акції протесту діяльності компанії», – розповідає румунський активіст.
А директор WWF Румунії Магор Цибі зазначає, що велика компанія замість створення робочих місць, економічного зміцнення місцевих спільнот і прозорих надходжень до державного бюджету намагається максимізувати прибутки, ігноруючи сталий розвиток лісових екосистем, користуючись податковими пільгами, демпінгує ціни на нелегальну деревину.
У Румунії вже чотирнадцять років систематично знищують ліси. Чи не тому румунський президент Клаус Йоханніс на початку 2016 року підписав закон, який прирівнюється до загрози національній безпеці незаконної рубки лісу і будь-яким іншим діям, які «загрожують водним, лісовим чи земельним ресурсам»?
На основі зібраних документів WWF Румунії подав скаргу щодо регулювання деревини в Європейському Союзі (EUTR) в Австрії, в якій йдеться про те, що WWF докладає неабияких зусиль для збереження останніх незайманих лісів в Карпатському регіоні. Фонд створив законодавство для досягнення цієї мети і захистив 25000 гектарів цих лісів статусом об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«Але зусиллями австрійського бізнесмена ці ліси можуть перетворитись на палети і будуть спалені в печах транснаціональних компаній», - каже головний виконавчий директор WWF Австрії Андреа Йоханідес.
0 коммент.:
Дописати коментар