Найвища вершина України випробувала на міцність рівень фізичної підготовки і витривалість закарпатських лісівників та журналістів
Учора, 8 вересня, був насичений день - спочатку урочистості у В.Бичкові, а саме спартакіада працівників лісового господарства, а опісля команда з директорів держлісгоспів Закарпаття та представників галузевої профспілки, під керівництвом начальника Закарпатського ОУЛМГ Валерія Мурги вирушили крізь старовіковий ліс на Говерлу та підкорили гору, висота якої становить 2061 метр. До сходження на «українську Фудзіяму» долучились також представники 4 влади та громадські активісти. Таку гарну традицію цьогоріч започаткували закарпатські лісівники з нагоди Дня лісу, – повідомляє Закарпатське ОУЛМГ.
Підкорення вершин – це справа справжніх професіоналів. У кожного із нас є свої непідкорені цілі, як у професійному плані так і в особистому житті. Так і кожен з учасників походу на Говерлу – підкорив свою власну вершину, довівши, насамперед собі, що все у житті є можливим, що не потрібно зупинятися і важливо весь час рухатись уперед, не оглядаючись у минуле. Ця подорож показала нам усім, що за межами кабінетів командний дух зростає. Стираються межі між керівниками та підлеглими. Опинившись на схилі гори, ти розумієш, якою важливою є підтримка колеги, що разом безпечніше і кінець кінцем ефективніше рухатись далі! Приходить усвідомлення того, що разом нам не страшні ніякі труднощі і перешкоди, що разом ми досягнемо успіху!
Найвища гора України варта того, аби її підкорити. Адже тут годинами можна стояти і вдихати чисте гірське повітря, насичене духом свободи та роздивлятись фантастичні краєвиди. Навіть попри туман.
Тут є на що подивилися, скрізь синіють різними кольорами гори, вся Україна в цей момент внизу, навіть хмари і ті нижче.
З одного боку Говерли видно весь Чорногірський хребет - гори Брескул, Пожижевська, Данцір, Туркул, Шпиці, Ребар. І так до Поп Івана. Тут є шість гір-двотисячників. А навпроти розташувалися румунські гори Мармаросів.
Правда людей тут, як в Києві на Хрещатику: хто фотографується, хто долає останні метри до мети, хто співає.
Є про Говерлу і романтична легенда
Колись давно жили собі у Карпатах хлопець Прут і дівчина Говерла, які палко кохали одне одного. І все б нічого, але Говерла була донькою заможного мольфара, який терпіти не міг бідосю Прута. Татусеві заборони не діяли й закохані продовжували зустрічатися. Тоді мольфар перетворив Говерлу на гору. Чари розсіювалися лише за однієї умови – стартувати рівно опівночі і до сходу сонця вийти на вершину.
Прут пішов на гору. Це було непросто. Мало того, що темно, ще й тато-мольфар робив хлопцеві усілякі капості – скидав на нього каміння, насилав диких звірів, вирощував цілі плантації чагарників. Але Прут вперто йшов вперед. І ось коли до вершини залишилося трішечки, з-за гір вийшло сонечко і освітило все навколо. Розуміючи, що ніколи більше не побачить свою кохану, хлопець спустився до підніжжя гори і заридав. Сліз було стільки, що він перетворився на ріку. Відтепер Прут і Говерла завжди поруч. Цікаво чи правда це?!
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
Учора, 8 вересня, був насичений день - спочатку урочистості у В.Бичкові, а саме спартакіада працівників лісового господарства, а опісля команда з директорів держлісгоспів Закарпаття та представників галузевої профспілки, під керівництвом начальника Закарпатського ОУЛМГ Валерія Мурги вирушили крізь старовіковий ліс на Говерлу та підкорили гору, висота якої становить 2061 метр. До сходження на «українську Фудзіяму» долучились також представники 4 влади та громадські активісти. Таку гарну традицію цьогоріч започаткували закарпатські лісівники з нагоди Дня лісу, – повідомляє Закарпатське ОУЛМГ.
Підкорення вершин – це справа справжніх професіоналів. У кожного із нас є свої непідкорені цілі, як у професійному плані так і в особистому житті. Так і кожен з учасників походу на Говерлу – підкорив свою власну вершину, довівши, насамперед собі, що все у житті є можливим, що не потрібно зупинятися і важливо весь час рухатись уперед, не оглядаючись у минуле. Ця подорож показала нам усім, що за межами кабінетів командний дух зростає. Стираються межі між керівниками та підлеглими. Опинившись на схилі гори, ти розумієш, якою важливою є підтримка колеги, що разом безпечніше і кінець кінцем ефективніше рухатись далі! Приходить усвідомлення того, що разом нам не страшні ніякі труднощі і перешкоди, що разом ми досягнемо успіху!
Найвища гора України варта того, аби її підкорити. Адже тут годинами можна стояти і вдихати чисте гірське повітря, насичене духом свободи та роздивлятись фантастичні краєвиди. Навіть попри туман.
Тут є на що подивилися, скрізь синіють різними кольорами гори, вся Україна в цей момент внизу, навіть хмари і ті нижче.
З одного боку Говерли видно весь Чорногірський хребет - гори Брескул, Пожижевська, Данцір, Туркул, Шпиці, Ребар. І так до Поп Івана. Тут є шість гір-двотисячників. А навпроти розташувалися румунські гори Мармаросів.
Правда людей тут, як в Києві на Хрещатику: хто фотографується, хто долає останні метри до мети, хто співає.
Є про Говерлу і романтична легенда
Колись давно жили собі у Карпатах хлопець Прут і дівчина Говерла, які палко кохали одне одного. І все б нічого, але Говерла була донькою заможного мольфара, який терпіти не міг бідосю Прута. Татусеві заборони не діяли й закохані продовжували зустрічатися. Тоді мольфар перетворив Говерлу на гору. Чари розсіювалися лише за однієї умови – стартувати рівно опівночі і до сходу сонця вийти на вершину.
Прут пішов на гору. Це було непросто. Мало того, що темно, ще й тато-мольфар робив хлопцеві усілякі капості – скидав на нього каміння, насилав диких звірів, вирощував цілі плантації чагарників. Але Прут вперто йшов вперед. І ось коли до вершини залишилося трішечки, з-за гір вийшло сонечко і освітило все навколо. Розуміючи, що ніколи більше не побачить свою кохану, хлопець спустився до підніжжя гори і заридав. Сліз було стільки, що він перетворився на ріку. Відтепер Прут і Говерла завжди поруч. Цікаво чи правда це?!
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
2018-09-10 10:26:46
0 коммент.:
Дописати коментар