У МИХНІВЦІ, край предковічного лісу, росте могутній дуб. Кажуть, його посадили ще на початку ХІХ століття. Тобто вже 200 років це дерево шумить своїм зеленим гіллям. Стовбур велетня дуже широкий, а крислате гілля створює влітку унікальне природне шатро прохолодного затінку. Місцезнаходження гігантського дуба фіксували навіть на топографічній карті Генерального штабу Збройних Сил Радянського Союзу.
Існує легенда, що в 1812 році дівчина проводжала на війну свого судженого. Отут, біля дуба, поклялася коханому у вірності, обіцяла дочекатися, коли б він не прийшов. Дуб, тоді ще молоденьке деревце, став свідком розставання двох люблячих сердець.
Живим і неушкодженим повернувся юнак додому. Відтоді й став дуб оберегом для місцевих жителів, якимсь дивовижним способом захищаючи їх перед лицем смерті. Селяни вірять: хто розстається під його темно-зеленою кроною, обов’язково повернеться до рідного дому. І донині живе традиція: перед дорогою прощатися з коханими під вітами древнього дуба. Щоб повернутись і щоб усе було добре.
0 коммент.:
Дописати коментар