01 лютого 2019

Чому слід закрити полювання і розігнати мисливців? - Володимир Борейко

Будь-яка діяльність повинна бути корисна суспільству. Якщо ця діяльність проносить суспільству матеріальної чи моральної шкоду-вона піддається критиці і в якийсь момент припиняється законом.

Історія знає багато прикладів цього. Це-гладіаторські гри, работоргівля, дитяча праця.

В останні роки в багатьох країнах Європи під заборону потрапляють циркові вистави з тваринами, корида, хутрові ферми.

Однак є ще один рід людської діяльності, який поступово, століттями, із засобу виживання людини виродився в дурну ярмарок марнославства і став вкрай шкідливим. Це-полювання.

Шкода від полювання і мисливців, якщо бути коротким, полягає в наступному =

  1. Полювання є однією з головних причин винищення багатьох видів тварин. Так, майже одна третина мисливських видів тварин України через полювання занесена в Червону книгу. Мисливці винні в поголовне винищення багатьох видів хижих птахів, сов, лося, зубра, ведмедя, рисі.
  2. Під час полювання відбувається масове забруднення води і грунту шкідливим речовиною-свинцем. Тільки в США від свинцевого дробу щорічно гине до 4 млн. водоплавних птахів. Свинець вкрай небезпечний і для людини.
  3. Під час полювання гине багато людей. Так, в Україні щорічно за мисливський сезон мисливці вбивають близько 30 осіб. Кожен з нас може опинитися на їхньому місці. Від трагічного пострілу п'яного мисливця ніхто з громадян України не застрахований.
  4. Під час полювання відбувається моральне розкладання особистості. Полювання виховує в людині негативні якості характеру, створює атмосферу узаконеного зла і схвалюваних вад, є базою для браконьєрства і пияцтва.
  5. Сучасні мисливські товариства є вкрай консервативними, агресивними, деструктивними, напівкримінальними організаціями. Їх активісти обливають людей зеленкою тільки за те, що ті мають свою думку. Мисливці заважають охороняти природу, противляться створенню нових заповідних об'єктів, виступають проти охорони мисливських видів тварин і птахів, занесення їх до Червоної книги. Так, українські мисливські організації поголовно виступали проти внесення лося до Червоної книги і його охорони, в той час, як чисельність лося і ареал його поширення за останні 30 років скоротилися в кілька разів.
  6. По суті мисливські організації є організаціями-паразитами, так як паразитують на природних багатствах країни і наживаються на тому, що належить всьому народу (тваринний світ).
  7. Мисливські ЗМІ сіють неправду, ненависть, злість, невігластво, неповагу до чужої думки, є провокаторами.
  8. Приватні мисливські господарства, які зараз займають в Україні практично всі мисливські угіддя, є частиною злодійський олігархічної системи в країні і створені для обслуговування олігархів і їх челяді.


0 коммент.:

Дописати коментар