Аналітика
Лісова галузь України поступово переходить до сталих практик ведення лісового господарства. З’явилося розуміння лісу як екосистеми з багатьма функціями і лісові господарства активно впроваджують практику сталого ведення лісового господарства. Та все ж окремі моменти ще не до кінця зрозумілі громадськості і навіть природоохоронцям. Питання мертвої деревини – одне з таких. Разом з головним лісничим Бібрського лісгоспу Мирославом Пилипівом ми вивчили це питання.
Що таке мертва деревина?
Будь-який ліс у його природному стані – це система взаємодії різних складових. Функціонування лісів забезпечує не тільки деревостан, а й ґрунтовий покрив, невеликі безлісні відкриті галявини, тварини та безліч інших елементів. Лісова система передбачає взаємозв’язок усіх елементів. Будь-яка зміна одного з компонентів може спричинити зміни у системі загалом, часто з абсолютно непередбачуваними наслідками.
Термін «мертва деревина», за словами Мирослава Пилипіва, є зручним узагальненням. Зазвичай під мертвою деревиною розуміють деревні рослини або їх частини на різних стадіях розкладу, тобто вже неживі дерева та їхні фрагменти. Термін умовний, адже деревина живого дерева також частково складається із вже відмерлих клітин. І говорячи про мертву деревину, розуміють не живі дерева, які ростуть, а «мертві» організми (стоячі чи лежачі відмерлі дерева), а також їхні частини (фрагменти стовбура, гілок, коренів, пні тощо). Мертвою деревиною можна також вважати всохлі гілки дерев, які ще не впали, окремі дупла в ще живих деревах тощо.
Мертва деревина в екосистемі лісу створює величезну кількість оселищ та екологічних ніш. Уявіть собі стовбур, що лежить в лісі. В ньому можна виділити «контактну зону», де він торкається землі, затінені нижні ділянки, верхні ділянки, які прогріває сонце. Такий стовбур не гладенький, в ньому величезна кількість тріщин, отворів, «галерей» та інших схожих елементів з абсолютно різним мікрокліматом. Це величезний простір для існування різних видів живих організмів.
Навіть якби мертва деревина була повністю гладенькою, то додавала б 65 м2 площі до кожних 100 м2 лісу. У реальності ж ця цифра є значно більшою. І саме тому мертва деревина створює своє унікальне середовище існування. Можна впевнено казати, що «мертва деревина» аж ніяк не є мертвою!
Хто такі сапроксили?
В помірних широтах мертву деревину одразу заселяють живі мікроорганізми, які її споживають – такі види здатні перетворювати целюлозу в поживний цукор, мертва деревина є для них цінним харчовим ресурсом.
Загалом види, що на певних стадіях розвитку залежать від мертвої деревини, називають сапроксильними (грец. sapros – гнилий, xulon – деревина). Виділяють різні стадії розкладу мертвої деревини, для кожної з яких характерним є свій особливий комплекс сапроксильних видів. Чи не найбільше сапроксильних видів належить до ряду Твердокрилих або Жуків. І саме ця група у найбільшому ризику через зменшення кількості мертвої деревини в лісах. Чимало сапроксильних жуків належать до родин Вусачів, Златок, Довгоносиків, Стафілінід, Рогачів та багатьох інших. Яскравим прикладом є один із найбільших жуків Європи, великий дубовий вусач (Cerambyx cerdo), внесений до Червоної книги України та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Сапроксильні види зустрічаються і серед інших комах: метеликів, мурах, ктирів, мух-дзюрчалок, комарів-довгоногів тощо. Сапроксильні види є і з-поміж хеліцерових, нематод. Надважливу роль у розкладанні деревини виконують і мікроорганізми, які не входять до переліку безхребетних тварин.
Сапроксильні комахи є надзвичайно важливим компонентом лісової екосистеми, адже вони беруть участь у розкладі деревини, обмежують кількість інших видів комах, наприклад, «шкідників деревини», а також безпосередньо створюють умови для існування інших видів. Є пряма залежність між кількістю сапроксильних комах та кількістю птахів, які ними харчуються. Зменшення чисельності сапроксильних видів робить лісові екосистеми менш стійкими до стихійних лих, а значить впливає і на життя людей. Умови, придатні для сапроксилів, зберігають умови, придатні для людей!
Для чого мертва деревина хребетним тваринам?
Мертва деревина створює необхідні умови і для існування численних видів амфібій та рептилій. Жаби та саламандри впадають в сплячку в напіврозкладених колодах, а сапроксильні комахи є для них кормом. Підвищена вологість мертвої деревини є надзвичайно важливою для вологолюбних амфібій. На заболочених лісових ділянках мертва деревина є одним із небагатьох місць вище рівня води, створюючи необхідні умови для існування амфібій. В гірських умовах наявність мертвої деревини великого діаметру є важливою для саламандр, зокрема вогняної саламандри.
Мертва деревина є надзвичайно важливою і для дуплогніздних птахів. Більшість видів таких птахів створює гнізда саме в стоячій мертвій деревині або ж використовує заглиблення, утворені іншими видами. Для прикладу, щільність дятлів, які використовують мертву деревину для створення гнізд та харчуються деякими сапроксильними комахами.
Не менш важливою є мертва деревина і для ссавців. Зубри інколи харчуються грибами, що зростають на повалених колодах. Дикі свині шукають в них їстівних комах. Гризуни використовують їх як сховища, комори, а також схованки для зимової сплячки. Потрібна мертва деревина і невеликим хижакам – наприклад лісовій куниці, яка харчується мешканцями мертвої деревини.
В чому ще користь мертвої деревини?
Після загибелі дерева або чагарника, макро- та мікроелементи, які накопичувалися в ньому впродовж життя, починають повертатися у ґрунт. Органічні речовини перетворюються на гумус. Цей процес триває впродовж всього циклу розкладу мертвої деревини і дає змогу вберегтися від вимивання мінеральних речовин під час сильних дощів. Дослідження в Північній Америці показали, що 215 тон крупномірної мертвої деревини в 1 га лісу містять 14 кг фосфору, 330 кг кальцію, 46 кг калію і 7 кг натрію. А тепер уявіть, наскільки збіднюються ґрунти внаслідок постійного вивезення мертвої деревини і як це впливає на подальший розвиток лісових культур.
Мертва деревина також є резервуаром води і впливає на мікроклімат під деревним пологом. Крупномірні повалені стовбури часто стають місцем зростання деревного підросту через більшу кількістю води та поступове її вивільнення.
Мертва деревина впливає також і на водні ресурси. Стовбури, що падають в річки і потічки, можуть суттєво впливати на гідроморфологічні процеси, створюючи місця, необхідні для існування водних організмів. Рибалки знають, що певні види риб краще ловити саме біля повалених у воду дерев. Мертва деревина може також перекривати локальні водойми, створюючи штучні запруди, які впливають на паводкову ситуацію та інші процеси.
Мертва деревина та туризм
В Європі та США давно використовують спосіб «приземлення» дерев навколо туристичних стежок та рекреаційних пунктів, щоб зменшити небезпеку від сухих дерев для туристів та відпочивальників. Йдеться про зрубування небезпечних дерев, які опісля залишають лежати в лісі, встановивши попереджувальні таблички про важливість мертвої деревини і небезпеку сходження з туристичного маршруту через сухостійні дерева. В Україні практика приземлення дерев на разі не має юридичного підґрунтя, а більшість сухостою, що вилучається з лісу, не створює жодної небезпеки для туристів.
Мертва деревина та пожежі
Дискусійною темою є взаємозв’язок між мертвою деревиною і лісовими пожежами. Накопичення великої кількості мертвої деревини і справді може сприяти поширенню неконтрольованих руйнівних пожеж, особливо в сухих лісових масивах. Компроміс між мертвою деревиною у лісі та небезпекою лісових пожеж – це встановленням мінімально необхідної кількості мертвої деревини. Конкретні цифри все ще є предметом наукової дискусії.
Розуміння важливості мертвої деревини є першим кроком на шляху до впровадження сталих лісогосподарських практик. Тому найважливіше – відмовитися від вилучення мертвої деревини усюди, де це тільки можливо. У західних країнах вже давно ведеться широка інформаційна кампанія щодо важливості мертвої деревини, в певних країнах встановлена мінімальна кількість мертвої деревини, що має залишатися на ділянках.
Громадська ініціатива "Друзі лісу Львівщина" 18 лютого 2019 р.
0 коммент.:
Дописати коментар