Тільки за останні 15 років суцільними руками в Україні вирубано 800 тис. Га лісів, що становлять територію Чернівецької області. При цьому в Українських Карпатах за останні 15 років суцільними рубками вирубано 126 тис. Га. Особливо дістається буковим лісам, площа яких за останні 2 століття скоротилася на 277 тис. Га, або на 40%. Масові і приватні повені в Карпатах-наслідок цієї безграмотної лісової політики. Так, на ліквідацію паводків у горах та інших стихійних явищ, пов'язаних з рубкою лісів в Карпатах в 1998-2002 р в Україні було витрачено близько 300 млн. Гривень, що в сучасних цінах становить десятки мільярдів гривень.
Знищення лісів в Карпатах- це ще і загибель рідкісних тварин і рослин. Кожен п'ятий вид тварин і кожен восьмий вид рослин, занесених до Червоної книги України, зникає через рубок лісу, перш за все суцільних.
Особливо цінні ялицево-букові ліси в Українських Карпатах займають приблизно 52 тис. Га і розташовані в горах на висоті 500-850 метрів. В лісах Карпат живе практично половина всіх видів флори України, з них 127 ендеміків. В ялицево-букових лісах зустрічається 25 видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України. Крім цього самі ялицево-букові ліси як рослинне співтовариство внесені до Зеленої книги України.
Щоб захистити їх від знищення, в 2000 р. був прийнятий Закон України «За мораторій на проведення суцільніх рубок на гірськіх Схили в ялицево-букових лісах Карпатського регіону», який ввів мораторій на 10 років на проведення суцільних рубок головного користування в ялицево-букових лісах Карпат. Однак в 2011 р термін цього мораторію закінчився, і суцільні рубки ялицево-букових лісів поновилися. Динаміка цих рубок після закінчення мораторію зросла в 3,13 рази. Це погіршило охорону найважливіших в екологічному, санітарно-гігієнічному, землезащітном і рекреаційним значенні лісів. Більш того, суцільні рубки збільшили ймовірність сходження лавин, селів, появи повеней в Карпатському регіоні. Адже відомо, що негативні гідрологічні наслідки суцільних рубок в горах в 10 разів більше, ніж від вибіркових рубок.
Слід особливо підкреслити, що міжнародної практики суцільних рубок в гірських лісах Карпат не існує (за винятком Румунії, де традиції ведення лісового господарства такі ж варварські як в Україні).
Щоб захистити ялицево-букові ліси в Карпатах, Київським еколого-культурним центром та Всеукраїнською екологічною лігою був розроблений новий законопроект України «За мораторій на проведення суцільніх рубок на гірськіх Схили в ялицево-букових лісах Карпатського регіону», яким вводився безстроковий мораторій не тільки на суцільні рубки головного користування (як це було в минулому Законі), але і на суцільні санітарні рубки. У ньому також було уточнено, під ялицево-буковими лісами розуміються букові ліси з домішкою ялиці більше 25%. У старому Законі цього уточнення не було, що дозволяло лісникам обходити Закон і вигравати суди.
Крім цього даний законопроект забороняв проведення всіх рубок головного користування в заказниках, а також господарських зонах національних парків і регіональних ландшафтних парків. На жаль, в Україні до теперішнього часу проведення таких рубок в цих об'єктах природно-заповідного фонду була прописано в «Порядку спеціального использование лісовіх ресурсов», який затверджений Постановою Кабміну України № 761 від 23.05.2007 р Цей документ дозволяв рубки головного користування в господарських зонах нацпарков і регіональних ландшафтних парків, а також в заказниках, що було нонсенсом, так як в Європі, США, Канаді, Індії, інших розвинених в природоохоронним плані країнах рубок головного користування в господарських з онах нацпарков і інших ПЗФ не існує (там в НПП немає навіть такого поняття як «господарська зона»). В Україні ж господарські зони як відрижка радянського часу у національних парків складають більше 60% території парків, що є фарисейством, так як в них ведеться звичайна господарська діяльність. Так, рубки головного користування були передбачені в проектах організації території національних парків Галицький, Шацький, Ужанський, а в Деснянсько-Старогутському і Дермансько-Острозькому вони велися, наприклад, в 2011 р
Тепер рубки головного користування в господарських зонах нацпарков пропонувалося заборонити, чим наблизити українські парки до європейського стандарту.
Науковими консультантами, які підтримали даний законопроект виступілі- відомий аксакал захисту карпатських лісів, доктор біологічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки С.М.Стойко, доктор біологічних наук, професор, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва В.І.Парпан і доктор біологічних наук, професор, Заслужений природоохоронець України, зав. Відділом природної флори Національного ботанічного саду НАН України В.І.Мельнік.
Цей законопроект був підписаний народним депутатом України минулого скликання І.Подоляк і іншими депутатами, підтриманий Мінприроди України, Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України і був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні.
Робота по підготовці законопроекту до другого читання велася під керівництвом народного депутата України, голови підкомітету з питань лісових ресурсів, об'єктів тваринного і рослинного світу Юлією Овчинниковой і голови Комітету з екології Верховної Ради України, народного депутата України Олега Бондаренко.
Доопрацьований законопроект № 0873 був одноголосно підтриманий членами Комітету з екології Верховної Ради України, прийнятий у другому читанні і 19 листопада 2019 р підписаний Президентом України.
Прийняття даного закону-другий найважливіший крок з охорони карпатських лісів, найбільш цінних в екологічному відношенні в Україні .Перший крок був зроблений в 2017 р, коли з ініціативи Київського еколого-культурного центру та Українського товариства охорони птахів був розроблений і прийнятий Закон з охорони пралісів.
Ми дякуємо народних депутатів України Юлія Овчинникова і Олег Бондаренко , всіх, хто взяв участь в роботі над даним законопроектом в цьому найважливішому успіху по захисту карпатських лісів.
Прес-служба КЕКЦ
Знищення лісів в Карпатах- це ще і загибель рідкісних тварин і рослин. Кожен п'ятий вид тварин і кожен восьмий вид рослин, занесених до Червоної книги України, зникає через рубок лісу, перш за все суцільних.
Особливо цінні ялицево-букові ліси в Українських Карпатах займають приблизно 52 тис. Га і розташовані в горах на висоті 500-850 метрів. В лісах Карпат живе практично половина всіх видів флори України, з них 127 ендеміків. В ялицево-букових лісах зустрічається 25 видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України. Крім цього самі ялицево-букові ліси як рослинне співтовариство внесені до Зеленої книги України.
Щоб захистити їх від знищення, в 2000 р. був прийнятий Закон України «За мораторій на проведення суцільніх рубок на гірськіх Схили в ялицево-букових лісах Карпатського регіону», який ввів мораторій на 10 років на проведення суцільних рубок головного користування в ялицево-букових лісах Карпат. Однак в 2011 р термін цього мораторію закінчився, і суцільні рубки ялицево-букових лісів поновилися. Динаміка цих рубок після закінчення мораторію зросла в 3,13 рази. Це погіршило охорону найважливіших в екологічному, санітарно-гігієнічному, землезащітном і рекреаційним значенні лісів. Більш того, суцільні рубки збільшили ймовірність сходження лавин, селів, появи повеней в Карпатському регіоні. Адже відомо, що негативні гідрологічні наслідки суцільних рубок в горах в 10 разів більше, ніж від вибіркових рубок.
Слід особливо підкреслити, що міжнародної практики суцільних рубок в гірських лісах Карпат не існує (за винятком Румунії, де традиції ведення лісового господарства такі ж варварські як в Україні).
Щоб захистити ялицево-букові ліси в Карпатах, Київським еколого-культурним центром та Всеукраїнською екологічною лігою був розроблений новий законопроект України «За мораторій на проведення суцільніх рубок на гірськіх Схили в ялицево-букових лісах Карпатського регіону», яким вводився безстроковий мораторій не тільки на суцільні рубки головного користування (як це було в минулому Законі), але і на суцільні санітарні рубки. У ньому також було уточнено, під ялицево-буковими лісами розуміються букові ліси з домішкою ялиці більше 25%. У старому Законі цього уточнення не було, що дозволяло лісникам обходити Закон і вигравати суди.
Крім цього даний законопроект забороняв проведення всіх рубок головного користування в заказниках, а також господарських зонах національних парків і регіональних ландшафтних парків. На жаль, в Україні до теперішнього часу проведення таких рубок в цих об'єктах природно-заповідного фонду була прописано в «Порядку спеціального использование лісовіх ресурсов», який затверджений Постановою Кабміну України № 761 від 23.05.2007 р Цей документ дозволяв рубки головного користування в господарських зонах нацпарков і регіональних ландшафтних парків, а також в заказниках, що було нонсенсом, так як в Європі, США, Канаді, Індії, інших розвинених в природоохоронним плані країнах рубок головного користування в господарських з онах нацпарков і інших ПЗФ не існує (там в НПП немає навіть такого поняття як «господарська зона»). В Україні ж господарські зони як відрижка радянського часу у національних парків складають більше 60% території парків, що є фарисейством, так як в них ведеться звичайна господарська діяльність. Так, рубки головного користування були передбачені в проектах організації території національних парків Галицький, Шацький, Ужанський, а в Деснянсько-Старогутському і Дермансько-Острозькому вони велися, наприклад, в 2011 р
Тепер рубки головного користування в господарських зонах нацпарков пропонувалося заборонити, чим наблизити українські парки до європейського стандарту.
Науковими консультантами, які підтримали даний законопроект виступілі- відомий аксакал захисту карпатських лісів, доктор біологічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки С.М.Стойко, доктор біологічних наук, професор, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва В.І.Парпан і доктор біологічних наук, професор, Заслужений природоохоронець України, зав. Відділом природної флори Національного ботанічного саду НАН України В.І.Мельнік.
Цей законопроект був підписаний народним депутатом України минулого скликання І.Подоляк і іншими депутатами, підтриманий Мінприроди України, Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України і був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні.
Робота по підготовці законопроекту до другого читання велася під керівництвом народного депутата України, голови підкомітету з питань лісових ресурсів, об'єктів тваринного і рослинного світу Юлією Овчинниковой і голови Комітету з екології Верховної Ради України, народного депутата України Олега Бондаренко.
Доопрацьований законопроект № 0873 був одноголосно підтриманий членами Комітету з екології Верховної Ради України, прийнятий у другому читанні і 19 листопада 2019 р підписаний Президентом України.
Прийняття даного закону-другий найважливіший крок з охорони карпатських лісів, найбільш цінних в екологічному відношенні в Україні .Перший крок був зроблений в 2017 р, коли з ініціативи Київського еколого-культурного центру та Українського товариства охорони птахів був розроблений і прийнятий Закон з охорони пралісів.
Ми дякуємо народних депутатів України Юлія Овчинникова і Олег Бондаренко , всіх, хто взяв участь в роботі над даним законопроектом в цьому найважливішому успіху по захисту карпатських лісів.
Прес-служба КЕКЦ
0 коммент.:
Дописати коментар