11 листопада 2019

Лісова інвентаризація: український підхід


Ідея включення напрямку інвентаризації лісів до українсько-шведського проекту виникла майже відразу після участі в 2003 році українських спеціалістів в міжнародній конференції „НЛІ – джерело достовірної інформації про лісові ресурси” в Литві та публікації, за її результатами, в „Лісовому та мисливському журналі” статті „Національна лісова інвентаризація – вимога часу”. Можливості вибірково-статистичного методу інвентаризації щодо оцінки показників стану та динаміки лісових ресурсів, насамперед таких як запас та приріст насаджень, з відомою точністю, є дуже привабливими, особливо якщо прийняти до уваги все більш очевидну неспроможність сучасного обліку лісових ресурсів щодо встановлення дійсних показників лісистості по регіонах та державі, а також площі інших лісокористувачів.

Перспективний план роботи групи з лісової інвентаризації був розроблений виходячи з можливостей проекту, після вивчення досвіду запровадження вибіркових лісових інвентаризацій в інших країнах, зокрема Литві, Данії та Швеції. Для набуття необхідних знань та досвіду було поставлене завдання провести пілотну інвентаризацію лісів Тетерівського ДВ ДЛГ.

В процесі підготовки інвентаризації, в квітні 2005 року, в Україні був проведений вступний семінар, де провідні фахівці з Швеції та Литви ознайомили спеціалістів Укрдержліспроекту з процесом підготовки та проведення національних лісових інвентаризацій. Пізніше, в листопаді 2005 та лютому-березні 2006 року, були проведені дві навчальні поїздки провідних спеціалістів Укрдержліспроекту та НІЦЛ до Шведського університету сільськогосподарських наук в Умеа, де спеціалісти та науковці з кафедри геоматитики та менеджменту лісових ресурсів познайомили українських колег з досвідом проведення національної інвентаризації лісів Швеції.

Відповідно до складеного плану робіт польові роботи з інвентаризації лісів були виконані протягом червня-листопада 2006 року на площі 48930 га.



Для процесу підготовки та проведення пілотної інвентаризації були характерні всі особливості робіт, що виконуються вперше:
  • на основі вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури з предмету вибіркових інвентаризації був спроектований дизайн пілотної інвентаризації: двох-стадійна нестратифікована систематична вибірка, в якій тракт є кластером з чотирьох основних проб. Обчислена проективна кількість проб для оцінки загальних запасів насаджень з точністю до ± 5%, при ймовірності 95%, склала 447 проб;
  • з метою науково-методичного забезпечення були розроблені та апробовані на пілотному об’єкті Методичні вказівки до проведення польових робіт з інвентаризації лісів Поліського регіону України. Наразі з методичними вказівками можна ознайомитися на сайті НІЦЛ за адресою fmsc.com.ua (мал. 1). Методика описує виконання всього комплексу польових робіт з інвентаризації: доступ та закладку пробних ділянок, поділ проби на субпроби, опис проби, проведення переліку дерев, вибір та обмір модельних дерев, інвентаризацію природного поновлення;
  • ретельний вибір показників для польових вимірів та рецензія методики були проведені українськими спеціалістами за участю відомого шведського експерта Ульфа Содерберга. При проведенні інвентаризації на кожній пробі оцінювалося від 100 до 120 окремих показників. Підготовлений набір атрибутів став основою для наступної розробки бази даних інвентаризації;
  • для проведення інвентаризації тракти були розміщені за методом випадкового старту на електронній карті лісонасаджень, підготовленій НІЦЛ (мал. 2). Для встановлення місцерозташування проб, польові бригади користувалися навігаційними GPS, а для орієнтування – картами лісонасаджень з нанесеними координатами пробних ділянок в масштабі 1:10000;
  • залучення та підготовка спеціалістів до нового напрямку робіт вимагало від Укрдержліспроекту проведення серйозного кадрового менеджменту. В ході проекту створені дві польові бригади, зі складу яких в Укрдержліспроекті нещодавно організована окрема група з лісової інвентаризації;
  • забезпечення матеріальними ресурсами та транспортом було виконане за кошти Укрдержліспроекту. При цьому, на виконання орієнтовного плану запровадження національної інвентаризації лісів на 2006 рік було виділено понад 70 тис. грн.;
  • для проведення таксаційних вимірів було вибране сучасне обладнання компанії Haglof. Спеціалісти групи з лісової інвентаризації власними силами розробили та впровадили програмне забезпечення GreenSurvey для КПК Digitech® Pro. Слід зазначити, що використання цієї новітньої комп’ютерної вилки для цілей лісової інвентаризації є першим прикладом подібного застосування в світі;
  • вірно розроблений дизайн та раціональна логістика дозволили виконати польові роботи в строк. В середньому польова бригада з двох чоловік закладала за один день один тракт. Дизайн тракту включав чотири основні проби та чотири додаткових проби з обліку пнів, кожна площею 500 м2. В ході польових робіт закладено 125 трактів.

Загалом, робота групи з лісової інвентаризації є прикладом успішної співпраці міжнародних експертів, українських науковців та виробничників. Серед наступних завдань групи, першочерговим є статистична обробка даних проведеної інвентаризації. Як показав нещодавно проведений заключний семінар проекту "ТехІнЛіс", в Україні немає власних програм та спеціалістів з обробки даних інвентаризації. Попри демонстрацію прикладів застосування прогресивної чеської системи Field-Map, на семінарі не були представлені результати статистичної обробки матеріалів пілотних інвентаризацій, проведених в ході цього проекту .

Тому, справжня робота над запровадженням вибіркових методів досліджень лісів, і найперше з підготовки національної лісової інвентаризації ще попереду. Досвід, набутий при проведенні пілотних інвентаризації лісів дозволяє реально оцінити організаційні та технологічні складності підготовки національної лісової інвентаризації, а також вказати першочергові проблеми її науково забезпечення.

Навіть простий перелік напрямків наукової роботи з підготовки національної лісової інвентаризації засвідчує складність та широту завдань, які слід вирішити. Серед них:
  • розробка дизайну національної лісової інвентаризації;
  • поєднання національної лісової інвентаризації та моніторингу лісів;
  • використання даних дистанційного зондування землі при підготовці та проведенні інвентаризації;
  • розробка баз даних інвентаризації;
  • розробка моделей ходу росту насаджень;
  • розробка методів оцінки приросту насаджень;
  • розробка алгоритмів та програм обробки даних інвентаризації тощо.

Головне завдання національної лісової інвентаризації полягає в тому, щоб з часом прийти на зміну обліку лісів. З огляду на це, група з лісової інвентаризації українсько-шведського проекту планує розпочати над розробкою проекту Інструкції з порядку проведення національної лісової інвентаризації. Затвердження зазначеної Інструкції дозволить встановити процедуру збору та представлення результатів на державному рівні.

Зрозуміло, що поряд з науковим забезпеченням, запровадження національної лісової інвентаризації неможливе без стратегічного, фінансового, організаційного, кадрового менеджменту. Прагматична оцінка можливостей та термінів запровадження національної лісової інвентаризації потребує широкого обговорення на управлінському, виробничому та науковому рівнях.

Як безпосередні учасники процесу, спеціалісти проекту глибоко переконані в необхідності застосування „українського” підходу до підготовки національної лісової інвентаризації, що означає внутрішню напружену роботу щодо підготовки власних спеціалістів, розробки власних програм, науково-методичного забезпечення, проектування української лісової інвентаризації.


 

Мал.1. Обкладинка методичних вказівок до проведення польових робіт з інвентаризації лісів Поліського регіону України 



Мал. 2. Схема трактів вибірково-статистичної інвентаризації лісів ДП „Тетерівський дослідно-виробничий лісгосп”

Віталій Сторожук, Михайло Попков, Науково-інформаційний центр лісоуправління

0 коммент.:

Дописати коментар