19 листопада 2019

Лісопатологічний моніторинг

Як це робиться в Україні та Швеції.
В останні роки Україна, як і багато інших країн Європи, потерпає від масового всихання лісів унаслідок зараження дерев шкідливими комахами. Вчені пов’язують це зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням, зменшенням кількість опадів та зниженням рівня ґрунтових вод. Через це дерева втрачають опір до заселення шкідниками, зокрема, короїдами.
Україна: темпи боротьби сповільнюються
Захист лісів від шкідників є важливим напрямком діяльності лісівників, який забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісових насаджень, своєчасного виявлення осередків шкідників і хвороб та здійснення профілактики виникнення таких осередків, їх локалізації і ліквідації. Якщо в минулому найбільше страждали від шкідників штучно створені ліси на Півдні і Сході України, то в останні роки, у зв’язку зі сприятливими кліматичними умовами, розповсюдження шкідників і хвороб лісу охопило практично всю територію України. Неспроможність, у силу різних причин (законодавчих, фінансових, технічних) існуючої на сьогодні в галузі системи оздоровчих заходів забезпечити максимально ефективне запобігання поширенню осередків масового розмноження верхівкового короїда, призвело до масштабного усихання хвойних лісів, зокрема сосни, а також інших видів деревини. Нагадаємо, що перші осередки всихання соснових лісів були зафіксовані в Україні у 2011 році в житомирських лісах, які поступово поширювались на інші регіони. Минулорічні обстеження показали, що осередки масового всихання охоплюють Волинську, Житомирську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Київську, Черкаську, Чернігівську області та продовжують поширюватися. За даними Держлісагентства, площа всихання заселених шкідниками лісів, підпорядкованих відомству, у 2018 році становила близько 440 тис. га, з яких сосна звичайна – 243 тис. га, ялина європейська – 26 тис. га, дуб звичайний 107 тис. га, інші насадження – 64 тис. га.
Як зазначають фахівці лісової галузі, існує кілька чинників, які сприяють поширенню короїдів та всиханню дерев, і чи не головним із них є наявність у Санітарних правилах дозволу на вибіркову санітарну вирубку лише сухостою. Однак, у повністю всохлому дереві короїди не живуть, а переміщаються в здорове. Тому, є потреба у вирубці не лише сухих, але й заражених дерев. Також сприяє поширенню шкідника й заборона на будь-які санітарно-оздоровчі заходи в період з квітня до середини червня. І хоча вибіркові санітарні рубки є ефективними лише на початковій стадії спалаху масового розмноження короїдів, їх своєчасне здійснення також приносить певний результат.
Роботи із захисту лісу в Україні здійснює спеціалізована лісозахисна служба, діяльність якої координується Держлісагентством. Вона організована на базі семи державних спеціалізованих лісозахисних підприємств. До завдань зазначеної служби входять нагляд, облік шкідників і хвороб лісу, проведення лісопатологічних обстежень, призначення та проведення лісозахисних заходів, методична допомога працівникам державної лісової охорони на місцях. Крім санітарно-оздоровчих заходів, українські лісівники спільно з науковцями почали впроваджувати біологічні методи боротьби, зокрема, феромонні пастки. Також, у 2018 році Держлісагентством запроваджено спільний проект для боротьби з короїдом біологічним методом із Генеральним директоратом лісового господарства Туреччини. У його рамках започатковано вирощування мурахожуків, личинки яких живляться короїдами різних видів.
Слід зазначити, що проведення ефективного захисту лісів від шкідників великою мірою залежить від оперативності локалізації і ліквідації осередків їх розмноження, що неможливо без результативного лісопатологічного моніторингу. За минулий рік винищувальні заходи боротьби в осередках шкідників лісу проведено на площі 7,2 тис. га. Як видно з діаграми, це найнижчий показник за останні роки.
Шведський метод
Масове поширення осередків лісових шкідників, зокрема, короїдів, стає катастрофічним і для більшості країн Європи, зокрема, і Швеції. Шкідники особливо активно розмножуються в сухому і теплому кліматі, що на тлі глобального потепління стає реальною загрозою для шведських лісів. Активне розповсюдження шкідників у Швеції почалося ще у 80-х роках минулого століття через неправильне зберігання заготовленої деревини та тривалу посуху. В останні роки в Швеції відбулося кілька великих спалахів всихання дерев, пов’язаних зі шкідниками. В 2005 році ураган «Гудрун», а також стихійні лиха 2007 року стали причиною загибелі понад 70 млн кубометрів хвойних дерев. Через те, що лісівники намагалися якомога швидше заготовити і вивезти пошкоджену деревину, на одному із старих аеродромів на півдні Швеції утворився найбільший проміжний склад деревини в світі, що спричинило масове поширення жуків-короїдів. Останній спалах всихання у шведських лісах зафіксовано у 2015 році, який продовжується і сьогодні. Проблема посилюється ще й тим, що шкідники надають перевагу найбільш дорогій деревині віком від 40 до 100 років.
Маленькі короїди-типографи вже заподіяли Швеції збитку на більше, ніж 625 мільйонів доларів, знищивши більше дерев, ніж лісові пожежі. За прогнозами Лісового агентства Швеції, за підсумками 2019 року шкідники можуть знищити не менше 12,5 млн кубометрів лісу, тоді як торік короїд позбавив Швецію близько 4 млн кубометрів.
Щоб протистояти цій загрозі, в лісове законодавство Швеції були внесені поправки, направлені на припинення атак короїдів. Зокрема посилилися вимоги до термінів видалення з лісосік заготовленої деревини та розробки буреломів. Лісовим агентством Швеції встановлено близько 900 тис. феромонних пасток, проведено широку інформаційну кампанію з підвищення обізнаності власників лісів і громадськості щодо цієї загрози. Втім, феромонні пастки для шведських лісів стали не стільки способом боротьби зі шкідниками, а ефективним засобом стеження та моніторингу.
Більш ефективним способом боротьби з шкідниками у Швеції вважають швидку вирубку заражених дерев, тому їх видалення з лісових площ намагаються здійснювати не пізніше трьох тижнів після атаки короїдів. Місцеві лісівники вважають неефективним проведення вибіркових рубок вже після того, як комахи знищили дерево. Хімічні препарати для боротьби зі шкідниками у лісовому господарстві Швеції не застосовуються. Для виявлення шкідника під корою дерева також допомагають спеціально навчені собаки-шукачі. Вони здатні відчувати присутність комах під корою дерева і подають кінологу сигнал про їх присутність. Крім того, європейські вчені нині працюють над отриманням екологічно безпечних речовин – антиатрактантів, які б відлякували комах від дерев.
Щоб запобігти заселенню дерева шкідником, шведські вчені вдаються до дистанційного зондування. Дерево, яке відчуває дефіцит вологи, має слабку охолоджувальну здатність, виділяє більше летючих речовин через більш високу температуру кори, тому може гіпотетично служити першою мішенню при нападі шкідників. Ці зміни здатні виявити спектральні сканери і тепловізори, які підключають до безпілотних літальних апаратів. Такий метод моніторингу дозволяє запобігти атаці шкідників на ранній стадії.
Одним із ключових чинників у боротьбі з короїдом для Швеції стала узгоджена робота шведського Лісового агентства, об’єднання дрібних і великих лісовласників, лісової промисловості і державних установ у прагненні до досягнення однієї спільної мети.
Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

0 коммент.:

Дописати коментар