Часто жартують, що в Україні всі чоловіки є експертами у футболі, а абсолютно всі українці розбираються у політиці. З огляду на останні тенденції, цей асоціативний ряд можна буде продовжувати і впевнено говорити про те, що в Україні заявляється мода на «експертів» в лісовій галузі. І якщо політиці і футболу словами зашкодити важко, то з лісом – інакше.
Очевидно, що під час професійних дискусій таких горе-спеціалістів вирахувати легко. Так само неважко лісівникам довести свою правоту, але є один важливий нюанс. Науково-технічний прогрес зробив працівникам галузі «ведмежу послугу»: поки лісівники трудяться в лісі – декілька десятків людей, не відриваючись від своїх гаджетів, пишуть пости, коментарі та критикують галузь за видумані причини та неіснуючі факти. При цьому дуже часто такі «експерти» поняття не мають про реальний стан речей у галузі і не можуть відрізнити модрину від ялинки. Однак це найпростіший і чи не найбільш невинний приклад нафантазованої критики.
Є ж більш показові, які приносять галузі велику шкоду. Таким прикладом є псевдодослідження англійської неурядової організації, «експерти» якої жодного разу не були в Україні, але, давши «фахову» оцінку лісовій галузі нашої держави, «посприяли» величезним іміджевим втратам, результатами яких стало зниження конкурентоспроможності вітчизняної деревини на європейському ринку. Болючі наслідки цього псевдодослідження «аукаються» нам і досі.
Однак висновків політиками та представниками не зроблено. Аналогічна ситуація із журналістами та активістами. Більше того, «добру» справу британців продовжують вітчизняні «експерти», серед них і волиняни. Ці люди зовсім не задумуються, що своїми горе-коментарями та видуманими фактами вони несуть величезну шкоду галузі, яка є фундаментальною на Волині.
Лісова галузь в нашій області не обмежується тільки трьома тисячами працівників. Зважаючи на те, що на підприємствах області є хороша традиція лісівничих династій, адже в галузі працює майже 3000 людей. У «сільських» лісгоспах на Волині є навіть династії. Там діти працюють, наслідуючи своїх батьків-дідів. Якщо ж врахувати родини, годувальники яких на шматок хліба заробляють у лісгоспах, набереться близько 20 тисяч осіб. Загалом видно, що велику надію лісівники покладають на молоде покоління, представники якого вже з юних років вирішили носити зелену форму. Йдеться про учнів шкільних лісництв. На сьогодні їхніми учасниками є майже 1200 юнаків та дівчат, частина з яких в майбутньому продовжать цікавитися проблемами лісу, а то й підуть на зміну тим, хто пішов на заслужений відпочинок.
Велику роль для молодого поповнення лісової галузі не тільки Волині, а й сусідніх регіонів відіграє Шацький лісовий коледж імені В.В. Сулька. Щороку цей навчальний заклад випускає понад 100 підготовлених спеціалістів, які згодом поповняють колективи лісгоспів. До прикаду, у 2019 році працівниками підприємств області стали 22 колишні випускники шацького коледжу.
Обличчям кожного колективу, підприємства, галузі є його працівники. Бо саме від них залежать успіхи та невдачі, здобутки та напрацювання кожного колективу, а відтак підприємства та галузі загалом. Зважаючи на це, про лісову галузь Волині можна сказати, що вона молода і проти усталених законів не старшає, а навпаки – молодшає. Цифри говорять самі за себе: більше третини керівного складу відомчих підприємств – працівники віком до 35 років. Варто зазначити, що в підпорядкуванні ВОУЛМГ з`являються не тільки молоді та амбітні працівники, а й цілі лісгоспи. Так, відносно нещодавно на Волині створили ДП «Звірівське ЛМГ», левова частка трудового колективу якого – молоді спеціалісти. За словами директора підприємства Сергія Тишковця, який є одним із наймолодших керівників (директору лише 27), 60 % його підлеглих – люди віком від 20 до 30 років. Проте не варто думати, що волинські ліси в руках недосвідченої молоді, адже серед лісівників є й справжні аксакали. За статистикою, 13 % лісівників області – працівники з чималим стажем роботи і з віком понад 60 років. Тобто лісова галузь Волині має неабиякий кадровий потенціал, а енергійність, активність та ініціативність молодих лісівників в поєднанні з досвідом та мудрістю їх старших колег просто зобов’язані давати позитивні результати.
На жаль, позитивні настрої працівників лісу часто змінюють бажання окремих волинян, які систематично налаштовані вставляти палиці в колеса лісівників. Останні вже звикли до того, що будь-яку їхню роботу піддадуть критиці «диванні експерти», знавці широкого профілю та майстри на всі руки, які по іншу сторону монітора будуть нещадно в пух і прах «розносити» всіх і кожного працівника лісу. Бо ж (на думку самих «експертів») ті зовсім не розуміють, що і як потрібно робити: то забагато ріжуть, то мало заробляють, то виконують не свою роботу, коли облаштовують пункти відпочинку тощо. Таким займаються не лише рядові волиняни, які після роботи хочуть робити щось важливе і активно проявляють свою позицію на безкрайніх інтернет-просторах, а й впізнавані на рівні області люди. І чим вища платформа, з якої ллється бруд, тим це неприємніше для працівників галузі.
Яскравим прикладом такого поливання «з висоти» є події, які розгорнулись у Волиньраді. Так, 17 жовтня під час засідання постійної комісії Волинської облради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби із злочинністю та корупцією волинський депутат Анатолій Грицюк презентував звіт Тимчасової контрольної комісії обласної ради з питань, що виникають у сфері лісових відносин. У цьому звіті депутат каменя на камені не залишив на лісовій галузі Волині, назвавши її банкрутом та напророкувавши їй зовсім невеселі перспективи.
Цікавим фактом є те, що колишній голова Волинської облради використовавув для звинувачень цифри, які у звітах подавали самі лісівники. Тому навіть цей незначний, але промовистий факт говорить багато про рівень, унікальність, значимість та загалом якість «досліджень», як і про самого «дослідника». Крім того, дуже цікавим є радикальний план дій помічника-реформатора, або ж навіть реаніматора (напевно, саме таким вважає себе і колег по комісії сам пан депутат) лісової галузі. Згідно з планом порятунку лісової галузі з кризи, який пропонує Грицюк, лісівникам потрібно змінити господарсько-фінансову мотивацію, щоб лісова галузь стала багатогалузевою, серйозну увагу присвячувати заготівлі ягід, грибів, соків та більш раціонально вести переробку лісу. Тільки ж ті вперті лісівники чомусь не дослухаються до таких порад і не хочуть робити прорив у веденні господарства.
Все б добре, але ж члени «лісової» комісії або щось пропустили, або погано стежать за діяльністю лісгоспів, або не хочуть сприймати реальності. Справа в тому, що над розвитком та покращенням якості переробки лісівники працюють вже не перший рік: відкривають нові лінії, закупляють нове обладнання (прикладом є підприємства в Камінь-Каширську, Старій Вижівці). Звичайно, не відомо, як бачать самі депутати покращення переробки, але лісівники в цьому напрямку працюють. Не менш «цінною» є підказка «серйозну увагу присвячувати заготівлі ягід, грибів, соків». Тут депутати теж розминулися з об`єктивною реальністю, адже волинські лісівники єдині (!) в Україні, хто зберіг консервні цехи, продукція яких навіть йде на експорт і дуже цінується за кордом.
Можливо, суть поради полягала в збільшенні об’ємів виготовлення продукції, але в цьому теж небагато логіки. Коло клієнтів сформоване, а оскільки депутати Волиньради не сприяють тому, щоб лісові соки, гриби та інша продукція потрапляли у школи, садочки та інші заклади області (і тут не обходиться без своїх інтересів), то й немає потреби нарощувати об’єми. Зрештою, навіть якщо відкинути все вище написане і все ж дослухатися до порад, почати заготовляти БІЛЬШЕ ягід і грибів, то варто згадати, що цей напрямок має сезонний характер. Голова комісії, яка контролює роботу лісівників, як вчений-агроном повинен знати, що взимку та навесні у волинських лісах немає ягід. Тому поради про потужну заготівлю дарів лісу будуть актуальними хіба для лісівників Африки, де можна круглий рік заготовляти банани, кокоси і таке інше.
Такі нав’язливі пропозиції під соусом звинувачень добряче вибивають з колії тих, хто працює та прикладає багато зусиль для розвитку лісового господарства області. Якщо старші лісівники вже навчилися не зважати на безглузді звинувачення та на спроби неаргументованих, провокативних «наїздів», то у молодих працівників лісу такий стійкий імунітет ще не виробився.
Лісовій галузі України зараз не весело. Волинь – не виняток. Завдяки потужному колективу місцеві лісівники не здають позиції, а стараються розвивати підприємства. Як зазначав очільник ВОУЛМГ Олександр Кватирко, при природному відтоці кадрів у лісгоспах з`являються молоді та більш кваліфіковані спеціалісти, що позитивно відзначається для галузі. Але при такій кількості всезнаючих експертів-порадників та «активістів» виникає питання, чи потрібно взагалі підвищувати кваліфікацію працівників, шукати хороші кадри та й взагалі, чи потрібно молоді, якій небайдужа доля лісу, опановувати фах лісівника? Можливо, є інші варіанти? Наприклад, якісь п’ятиденні курси знавців лісової проблематики та спеціалістів з розвитку галузі. Якщо такий варіант можливий, то чому б тій частині небайдужої молоді не записатися на такі курси і не долучитися до потужної команди експертів диванно-моніторного типу? Це ж куди простіше і дієвіше (за версією самих «експертів»), ніж витрачати років 5 на навчання, здобуття знань, досвіду і таке інше.
Жарти жартами, але реалії такі, що багато тих, хто розкидається камінням у вигляді звинувачень і займається роздуванням теми тотальної зради, навіть на йоту не орієнтуються в азах лісового та мисливського господарства і не намагаються орієнтуватися. Головне уміння – голосно і впевнено заявляти, що все не так.
Обливання брудом лісової галузі продовжилося на засіданні сесії Волинської обласної ради. Щоправда, воно було тільки з однієї посудини – Анатолій Грицюк з трибуни критикував лісівників, знову повторюючи про банкрутство, погану роботу. Проте такий виступ не знайшов підтримки серед колег-депутатів: ні в кого не виникло запитань, а на захист лісівників стала голова обласної ради Ірина Вахович. Врешті-решт, комісію, яка наглядала за лісівниками, а головою якої був Анатолій Грицюк, розформували просто на сесії. Отак адекватно депутати оцінили роботу ексголови облради і його колег. Це рішення обранців волинської громади розставило всі крапки над «і» та ніби й показало, хто є хто, але ситуація схожа до старої анекдотичної, бо ж осад залишився…
Якщо постійні інформаційні вкиди зацікавлених людей, які розносять окремі ЗМІ, будуть продовжуватися, це може привести до втрати працівників. А втрата кваліфікованих кадрів відіб`ється на діяльності кожного господарства. У такому разі варто очікувати нічого іншого, як занепаду всієї галузі. Що з чисто меркантильної сторони передбачає для волинян зменшення платежів у бюджети від лісівників, припинення сприяння розвитку інфраструктури населених пунктів, відсутність допомоги від лісгоспів матеріалами і тому подібне.
Очевидно, що висновки депутатської комісії Волиньради політизовані і непрофесійні: в звіті голови комісії чомусь не було згадок про те, що волинський ліс не горить і не поритий траншеями від бурштину, як це зроблено в сусідніх областях. Не піддається сумніву той факт, що лісівника ще потрібно вчитися розповідати про свою роботу, щоб нова влада знала об’єктивну картинку, а не орієнтувалася на депутатські та журналістські політизовані висновки. Звісно, що критика має бути, але лише заслужена і від тих людей, які налаштовані не просто говорити, а допомогти лісівникам у непростій ситуації.
Катерина Кушнір
Середа, 13 листопада 2019, 16:00
0 коммент.:
Дописати коментар