Якщо доводилося бувати в ДП «Сарненський лісгосп», ці слова могли прочитати на одному з інформаційних стендів на першому поверсі. На підприємстві працюють саме ті люди, які вміють хазяйнувати. А очолює його відповідальний керівник і справжній фахівець лісового господарства Сергій БЕЛЕЛЯ. З ним ведемо мову про перспективи і долю життєво важливої та чи не єдиної галузі, що дивом поки що залишилася в державній власності:
- Сергію Олександровичу, впродовж останніх років у засобах масової інформації з’являються публікації негативного характеру щодо лісових господарств, що думаєте з цього приводу?
- Просто комусь вони цікаві як ресурс. Тож багато лісоводів висловлюють думку, що Державне агентство лісових ресурсів України доцільно було б назвати Держагентством лісового господарства (замінивши слово «ресурси»). Раніше керівник галузі перебував у складі уряду, а що свідчило про її важливість у народногосподарському комплексі України. А тепер агентство – лише у складі міністерства АПК. Не варто забувати про лісівничу, екологічну, соціальну та економічну функції, які поєднує в собі господарська діяльність підприємства, а не просто думати тільки про ресурси. Наприклад, видобули в кар’єрі камінь і залишили після себе озеро (в кращому випадку). Викопали торф і забули про ями… А лісова галузь – специфічна. При правильному розумному підході до ведення лісового господарства матимемо постійне лісокористування. А мета негативних публікацій у пресі - не тільки заплямувати працівників галузі, а й довести, що приватна модель хазяйнування ефективніша за нинішню державну.
– А насправді?
– Наш колектив завжди був і залишається відкритим у своїй діяльності для суспільства. І підхід до справи у нас один – лісівничий. Скажімо, до господарських рубок можемо запросити всіх бажаючих. Із четвертого кварталу 2015 року ДП «Сарненський лісгосп» першим в області став оприлюднювати всі лісорубні квитки на проведення рубок в насадженнях, розміщуючи інформацію на сайті Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Все це зробили з метою прозорості й публічності. Відповідно до запланованих лісовпорядкуванням заходів, проводяться лісогосподарські та рубки головного користування. А згідно з санітарно-оздоровчими заходами – вибіркові та суцільно-санітарні рубки в деревостанах, що втрачають свої властивості. Для достовірності призначення таких рубок співпрацюємо зі спеціалістами Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Рівнелісозахист».
– Сергію Олександровичу, кажуть лісівник – це більше, ніж професія, а як щодо професійності?
- Хочу наголосити, що в ДП «Сарненський лісгосп» керівників із фаховою освітою - 95,5%, інженерів – 85,7%, фахівців – 87,6%, робітників, які мають відповідну освіту – 92,6%, і в загальному цей відсоток становить 90,3. Тож дуже хотілося б, щоб їх поважали й інші, як фахівців. Адже, якщо в мене, скажімо, немає педагогічної чи медичної освіти, то не намагаюсь давати поради вчителям чи медикам. А розповідати як треба господарювати в лісі чомусь намагається будь хто.
- Нині завершується монтаж сучасного лісопильного заводу, створеного за європейським зразком, у Костополі. Це наймасштабніший проект, що нині реалізується в області. Коли заговорили про подібний у Сарнах, окремі активісти стали на заваді формальних дозволів. Що думаєте з цього приводу?
- Такі проекти, як «Українські лісопильні», потрібні. Дуже важливо, щоб він запрацював, оскільки від примітивного вивезення українського ресурсу потрібно відмовлятись. Ми – не за експорт, а за справедливі ціни на лісопродукцію, стабільну зайнятість, робочі місця, достойні зарплати, прозорі податки, а також розвиток глибокої переробки деревини аж до виготовлення кінцевих продуктів споживання (меблів, вагонки, дощок для підлоги тощо). Подобається робота тих місцевих приватних підприємців, які виробляють дуже гарні і якісні меблі з натуральної деревини. У черзі до них стоять і столичні клієнти.
– Сергію Олександровичу, ДП «Сарненський лісгосп» перебуває на повному госпрозрахунку і є одним з найбільших платників податків у районі. Окрім того, не стоїть осторонь соціальних проблем району. Назвіть декілька цифр, будь ласка.
– Якщо проаналізувати сплату податків лісгоспом за 2014-2015 роки до місцевого бюджету, то вони становлять 4345,8 тис. грн. (2014) і 6688,8 тис. грн. (2015). Всього до зведеного бюджету сплатили відповідно 13,6 і 19,0 млн. гривень. А єдиного соціального внеску заплатили 6281,7 тис. грн. у 2014 році, у минулому – 10736,3 тис. грн.. Ці показники свідчать про високу державницьку позицію сарненських лісівників.
Нині лісоводів України хвилює проблема бюджетного фінансування галузі, особливо півдня та сходу. Болить душа не тільки за свій колектив, а й усю галузь.
– Сергію Олександровичу, в які моменти відчуваєте справжнє задоволення?
– Коли кожному своєму працівникові можу щиро потиснути руку й побачити в очах радість і втіху.
– Дякую Вам за інтерв’ю.
Розмовляла Марія КУЗЬМИЧ
- Сергію Олександровичу, впродовж останніх років у засобах масової інформації з’являються публікації негативного характеру щодо лісових господарств, що думаєте з цього приводу?
- Просто комусь вони цікаві як ресурс. Тож багато лісоводів висловлюють думку, що Державне агентство лісових ресурсів України доцільно було б назвати Держагентством лісового господарства (замінивши слово «ресурси»). Раніше керівник галузі перебував у складі уряду, а що свідчило про її важливість у народногосподарському комплексі України. А тепер агентство – лише у складі міністерства АПК. Не варто забувати про лісівничу, екологічну, соціальну та економічну функції, які поєднує в собі господарська діяльність підприємства, а не просто думати тільки про ресурси. Наприклад, видобули в кар’єрі камінь і залишили після себе озеро (в кращому випадку). Викопали торф і забули про ями… А лісова галузь – специфічна. При правильному розумному підході до ведення лісового господарства матимемо постійне лісокористування. А мета негативних публікацій у пресі - не тільки заплямувати працівників галузі, а й довести, що приватна модель хазяйнування ефективніша за нинішню державну.
– А насправді?
– Наш колектив завжди був і залишається відкритим у своїй діяльності для суспільства. І підхід до справи у нас один – лісівничий. Скажімо, до господарських рубок можемо запросити всіх бажаючих. Із четвертого кварталу 2015 року ДП «Сарненський лісгосп» першим в області став оприлюднювати всі лісорубні квитки на проведення рубок в насадженнях, розміщуючи інформацію на сайті Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Все це зробили з метою прозорості й публічності. Відповідно до запланованих лісовпорядкуванням заходів, проводяться лісогосподарські та рубки головного користування. А згідно з санітарно-оздоровчими заходами – вибіркові та суцільно-санітарні рубки в деревостанах, що втрачають свої властивості. Для достовірності призначення таких рубок співпрацюємо зі спеціалістами Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Рівнелісозахист».
– Сергію Олександровичу, кажуть лісівник – це більше, ніж професія, а як щодо професійності?
- Хочу наголосити, що в ДП «Сарненський лісгосп» керівників із фаховою освітою - 95,5%, інженерів – 85,7%, фахівців – 87,6%, робітників, які мають відповідну освіту – 92,6%, і в загальному цей відсоток становить 90,3. Тож дуже хотілося б, щоб їх поважали й інші, як фахівців. Адже, якщо в мене, скажімо, немає педагогічної чи медичної освіти, то не намагаюсь давати поради вчителям чи медикам. А розповідати як треба господарювати в лісі чомусь намагається будь хто.
- Нині завершується монтаж сучасного лісопильного заводу, створеного за європейським зразком, у Костополі. Це наймасштабніший проект, що нині реалізується в області. Коли заговорили про подібний у Сарнах, окремі активісти стали на заваді формальних дозволів. Що думаєте з цього приводу?
- Такі проекти, як «Українські лісопильні», потрібні. Дуже важливо, щоб він запрацював, оскільки від примітивного вивезення українського ресурсу потрібно відмовлятись. Ми – не за експорт, а за справедливі ціни на лісопродукцію, стабільну зайнятість, робочі місця, достойні зарплати, прозорі податки, а також розвиток глибокої переробки деревини аж до виготовлення кінцевих продуктів споживання (меблів, вагонки, дощок для підлоги тощо). Подобається робота тих місцевих приватних підприємців, які виробляють дуже гарні і якісні меблі з натуральної деревини. У черзі до них стоять і столичні клієнти.
– Сергію Олександровичу, ДП «Сарненський лісгосп» перебуває на повному госпрозрахунку і є одним з найбільших платників податків у районі. Окрім того, не стоїть осторонь соціальних проблем району. Назвіть декілька цифр, будь ласка.
– Якщо проаналізувати сплату податків лісгоспом за 2014-2015 роки до місцевого бюджету, то вони становлять 4345,8 тис. грн. (2014) і 6688,8 тис. грн. (2015). Всього до зведеного бюджету сплатили відповідно 13,6 і 19,0 млн. гривень. А єдиного соціального внеску заплатили 6281,7 тис. грн. у 2014 році, у минулому – 10736,3 тис. грн.. Ці показники свідчать про високу державницьку позицію сарненських лісівників.
Нині лісоводів України хвилює проблема бюджетного фінансування галузі, особливо півдня та сходу. Болить душа не тільки за свій колектив, а й усю галузь.
– Сергію Олександровичу, в які моменти відчуваєте справжнє задоволення?
– Коли кожному своєму працівникові можу щиро потиснути руку й побачити в очах радість і втіху.
– Дякую Вам за інтерв’ю.
Розмовляла Марія КУЗЬМИЧ
20.02.2016 12:18
0 коммент.:
Дописати коментар