Особливість хвороби ще й у тому, що поширюється вона настільки швидко, що від моменту виявлення осередку всихання до початку проведення санітарно-оздоровчих заходів, площа уражених насаджень збільшується в рази.
Перші осередки всихань хвойного лісу на території Житомирської області були помічені у 2011 році – їх лісопатологи нарахували близько 10. В 2012 році цих осередків було близько 100, в 2014 – понад 1000, а на сьогодні - їх маємо більше 10 000. І це дуже умовно, адже провести облік всіх хворих ділянок практично неможливо, тому що кількість їх збільшується мало не щодня.
Науковці стверджують, що ці хвороби є наслідком глобальних кліматичних змін: тривалі посушливі періоди, зниження рівня ґрунтових вод тощо.
Подібно до людського організму, найперше в зону ризику потрапляють дерева з ослабленим «імунітетом». Саме такі слабкі дерева і заселяє вершинний короїд – шкідник, який є перенощиком офіостомових грибів, котрі і є причиною «посиніння» деревини.
Самка короїда дуже плодюча: вона може заселяти дерева як навесні так і кілька разів упродовж літа. Тому основна рекомендація лісівникам щодо способів боротьби з розповсюдженням хвороби полягає в тому, щоби вчасно виявляти уражені дерева та швидко їх прибирати. Якщо ж не провести санітарні рубки в зимовий період – то в квітні-травні шкідники вилітають, заселяють нові території, і площа уражених насаджень таким чином відразу збільшується в 3-4 рази.
Уражене дерево легко розпізнати: спочатку його крона рідіє, потім набуває жовто-бурого забарвлення. В цей час стовбур рослини починає «синіти» від верхівки донизу. Зрозуміло, що деревина втрачає технічну придатність та вартість. До того ж процес цей протікає надзвичайно стрімко. Фактично за один вегетаційний період дерево гине. Помічено, що хворіють переважно середньовікові, пристигаючі та стиглі насадження у віці від 35 років. Проведення рубок на таких ділянках, звісно, турбує громадськість.
«Воно й зрозуміло, - каже начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський, - адже мешканці прилеглих населених пунктів бачать, що в рубки відводяться не завжди стиглі насадження. Проте не завше громаді відомі справжні причини такого господарювання. Лісівники ж роз’яснюють: спостереження показують, що якщо зрізати дерево на ранній стадії захворювання – то принаймні частину деревини ще можна використати. Ще можна буде її реалізувати, щоб отримати бодай якісь кошти, які так потрібні лісівникам на лісовідновлення та на інші лісогосподарські роботи. Адже на вирощування 1 гектару лісу лише до віку 5 років витрачається в середньому 10 тисяч гривень. Державного ж фінансування лісгоспи впродовж останніх років не мають зовсім.»
На жаль, ліків проти таких захворювань на сьогодні немає. Лісівники можуть лише вживати певних заходів з підвищення стійкості лісів та зменшувати ризики їх пошкодження комахами та хворобами.
А ще лісівники мають зробити все, аби не втратити деревину, адже це державний ресурс, на створення якого витрачено немалі кошти та багато часу.
Ситуація ж складається таким чином, що від моменту виявлення хвороби до початку рубки проходить занадто багато часу, впродовж якого деревина втрачає свою ділову якість. Майстер лісу, виявивши осередок захворювання, подає повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень до лісгоспу. Далі інженер з охорони та захисту лісу лісгоспу має провести обстеження та підтвердити наявність проблеми. Після цього на ділянку виїжджає фахівець державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист», який знову ж таки обстежує насадження, чітко вказує причини всихання, складає акт і надає пропозиції щодо необхідних заходів. На підставі акту лісопатологічного обстеження підприємство складає перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, який після погодження з лісозахисним підприємством та місцевою громадою, подається до обласного управління лісового та мисливського господарства для погодження та оприлюднення на веб-ресурсі. Інформація про це надається в управління екології та природних ресурсів обласної адміністрації.
У разі необхідності проведення суцільної санітарної рубки, лісгоспом створюється комісія у складі знову ж таки представників лісгоспу, лісозахисту, управління та громадськості, члени якої обстежують насадження, складають та підписують акт. І тільки після повідомлення облдержадміністрації та отримання позитивного висновку від обласного управління, лісівники отримують лісорубний квиток на рубку. На все це витрачається від 2 до 3 місяців в залежності від площі.
Крім того, за новими Санітарними правилами обсяги санітарних рубок зараховуються до щорічної розрахункової лісосіки, таким чином лісівники отримують дозвіл рубати ділянку, коли на ній уже самі лише дрова.
Наразі в кожному господарстві ведеться постійний лісопатологічний моніторинг за санітарним станом насаджень з тим, щоб своєчасно виявляти
За інформацією прес-служби Житомирського ОУЛМГ
19.01.2017
0 коммент.:
Дописати коментар