Мета Паризької угоди - утримати підвищення температури на планеті в межах 2-х градусів Цельсію (й за можливості 1,5 градуси) у порівнянні з доіндустріальним рівнем до кінця століття. Але поточні прогнози вказують на можливе підвищення на 3,2 градуси Цельсія до 2100 року, у першу чергу, через слабкі цілі країн-учасниць зі скорочення викидів. На цій Конференції йдеться про конкретні механізми, які завадять країнам демонструвати неправдиві дані про викиди CO2.
За принципом ротації, цього року Конференція мала відбутися на островах Фіджі. Однак невеликий архіпелаг виявився технічно неспроможним прийняти на своїй території кілька десятків тисяч гостей.
Нагадуємо, щоб угода набула чинності, вона має пройти ратифікацію в 55 країнах, які разом виробляють мінімум 55% світового обсягу парникових газів. Очікується, що відмова США істотно сповільнить процес набуття Паризької угоди чинності.
Конференція традиційно супроводжувалась великою кількістю протестів та демонстрацій, які відбулися у Бонні та його околицях ще до її початку. Активісти, наприклад, прорвались на територію найбільшого вугільного кар’єру, протестуючи проти видобутку вугілля.
Усі країни, в тому числі і Україна, подавали свої внески (NDC) до Паризької угоди. На момент подачі, конкретних вимог щодо змісту внесків не було, тому усі країни надали ту інформацію, яку їм було простіше. Обговорення змісту внесків - це одне з найскладніших питань на COP23: наразі розроблено лише чорновик на 173 сторінки який перераховує усі можливі елементи NDC. Одним з таких елементів можуть бути зусилля країни по збереженню біорізноманіття.
WWF на Кліматичних переговорах ООН в Бонні презентували звіт про взаємозв’язок між NDC та збереженням біорізноманіття на планеті через досягнення Цілей сталого розвитку (Sustainable Development Goals). NDC – комплексні та складні документи, що встановлюють дії, які країна повинна зробити задля запобігання подальшого зростання температури на Землі. Такі дії включають не тільки зменшення викидів парникових газів, але й дії з охорони та збереження природних екосистем, впровадження сталих заходів у всіх сферах господарства, а також аспекти, що пов’язані із гендерними питаннями та правами людини.
За данними WWF, через діяльність людини та кліматичні зміни, наша планета втратила половину свого біорізноманіття за останні 40 років. У звіті зазначено, що природні екосистеми відіграють важливу роль у боротьбі зі зміною клімату, особливо в рамках адаптації до цих змін. Останні дослідження показали, що кліматичні рішення, що базуються на екосистемних підходах, можуть забезпечити значну кількість економічно ефективного скорочення викидів СО2, якого необхідно досягти до 2030 року. Більше того, дослідження з великою ймовірністю демонструють, що неможливо пригальмувати глобальне потепління до 1,5 ° С, не вдаючись до заходів, що перешкоджають втраті природних екосистем. Мається на увазі не тільки збереження лісів, але й заходи з охорони біорізноманіття океанів та морів, сталі підходи у сільському господарстві та відмову від викопного палива.
Чому зміна клімату це важливо?
Згідно даних Гідрометцентру, за останні 20 років середньорічна температура в Україні зросла на 0,8⁰С, а середня температура взимку - майже на 2⁰С. Хтось скаже: "Клас, просто стане тепліше!". Але на практиці це означатиме, що несприятливі погодні явища - урагани, повені, пожежі - стануть частішими. Температурні коливання протягом року будуть більш екстремальними, тож чекайте на сильну жару, посухи чи заморозки. Пори року змістяться в часі, що особливо вплине на сільське господарство. Що саме чекає на Україну у наступні десятиліття читайте тут.
Як запобігти зміні клімату на особистому рівні
Щодо питань по зміні клімату, звертайтесь до Наталі Гозак ngozak@wwfdcp.org
0 коммент.:
Дописати коментар