Ліцензія на вбивство: як врятувати лосів у лісах України

Ставлення до лосів в Україні як виду ссавців, популяція яких значно зменшується, цього року змінювалося діаметрально протилежно. Спочатку був мораторій щодо можливості полювання на тварин на 25 років, потім його відміна і видача ліцензій на полювання, а далі – рішення про занесення лосів до Червоної книги України. Але чи стане воно рятівним буде зрозуміло з часом.

Ілюстрація REUTERS

У січні набув значного розголосу жорстокий випадок браконьєрства на Чернігівщині, коли злочинці розстріляли родину лосів, у тому числі вагітну самку. Саме ця історія стала підставою для запровадження мораторію на полювання на цих тварин в Україні. Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, реагуючи на ситуацію, підписав наказ щодо заборони полювання на лося європейського терміном на 25 років. Про своє рішення міністр поінформував у мережі Facebook. Тоді Семерак був щиро переконаний, що «з прийняттям цього мораторію Україна запізнилась на 20, а то й 30 років. За підрахунками, на території України проживають від 2 до 6 тисяч особин лосів, що значно менше, аніж у сусідніх Польщі та Білорусі».

Міністр обіцяв розробку програми, яка буде спрямовуватися на відтворення популяції цих тварин та моніторинг стану народжуваності за участю науковців. Але….

Вже у жовтні цього року очільник профільного відомства на своїй сторінці залишив допис, в якому інформував про видачу дозволу на полювання 160 лосів в країні. Семерак повідомив, що ліміти не затверджувалися протягом кількох місяців через інформацію про критичне зменшення популяції лося в Україні. Тривали дискусії і пошуки компромісів з Мінагрополітики. «За результатами все ж таки досить конструктивного діалогу на рівні двох міністерств (аграрної політики та екології і природних ресурсів) погоджені ліміти на відстріл 160 особин лося. Це вдвічі менше, ніж пропонували мисливці», - заявив міністр.

Нелюди на Чернігівщині фактично "зрешетили" тварин кулями / Скріншот

Крім того, Семерак зазначив, що не відмовляється від ідеї проведення наукових досліджень, які б дозволили проаналізувати поточну ситуацією із популяцією лося в Україні. «Маховик цього процесу запущено. Якщо кількість цих тварин критично мала, і це підтвердиться, то ми знову повернемося до введення заборони полювати», - пообіцяв посадовець.

Науковці вважають, що найкращим часом для здійснення таких досліджень є зима. Тож міністр сподівається, що весною його відомство матиме науково обґрунтовані результати.

Цього року Чернігівщина двічі фігурувала у справах про розстріл лосів: у Ніжинському та Ічнянському районах. Щоб зрозуміти, чи охороняють лосів у регіоні, УНІАН відвідав один з лісгоспів, який охоплює територію 6 лісництв площею близько 18,6 тис га. Мисливствознавець Борзнянського лісгоспу Віталій Куліш говорить, що на сьогодні головний ворог лося у природі – це людина. Адже природні вороги у цих благородних тварин – це тільки вовки, та й частіше один вовк може впоратися тільки із кволою чи хворою твариною. За словами Куліша, найбільше на Чернігівщині лосі постраждали у 90-х роках ХХ століття, коли їх масово вбивали, аби збути м'ясо для ресторанів Києва і Москви, адже один лось – 300-400 кг дієтичного м’яса.

Щоб зрозуміти, чи охороняють лосів на Чернігівщині, журналіст УНІАН відвідав один з лісгоспів/ фото УНІАН

Куліш розповідає, що тварин у лісі облікують різними методами – найчастіше методом прогону. Десять загонщиків на площі 50 га прогонюють тварин, ще десять обліковців їх рахують. Зазвичай, прогони влаштовують на 20% площ, потім рахують за спеціальною формулою, яка дає похибку до 10 голів. На лісових угіддях Борзнянського району в урочищі «Галайбине» проживають близько 8 лосів, урочищі «Великий Бір» – 10 особин. Тоді як у 80-х роках на цих територіях нараховувалося 100-120 лосів. «Між тим, були роки, коли у лісах на території Борзнянського району не було жодного лося», - говорить Куліш.

Мисливствознавець зазначає, що останні роки, внаслідок посилення антропогенного впливу, лосі змінили свій спосіб життя – здебільшого, стали мігруючими. Намагаються жити у лісових хащах, бажано, поряд з болотистою місцевістю. Харчуються корою дерев, їх молодими пагонами.

За радянських часів існували рекомендації підгодовувати лосів сіном, але, зазвичай, вони не дуже охоче йдуть до годівниць. Одну з таких годівниць влаштовано у лісі в урочищі «Базарщина». Там вони встановлені для кіз, свиней, і обов’язково – солонці, оскільки дикі тварини, у тому числі лосі, потребують солі.

На Сосниччині чоловік, який тривалий час працював у лісгоспі, тому просив не називати його прізвище, розповів, що лосі найбільше страждають від браконьєрів, а часом і самі єгері причетні до організації незаконного полювання. Адже вони, за своєю професійною діяльністю, найкраще знають місця, де мешкають зграї тварин. За його словами, тому й не дивно, що не всі випадки браконьєрства стають публічними.

Як приклад він згадав випадок, що стався з ним особисто. Так, одного разу чоловікові довелося зустріти у болотистій місцевості на Чернігівщині маленьке лосеня – кілька днів від народження. Колишній працівник лісництва одразу поспішив з того місця, оскільки знав, якщо побачить самка – може не відпустити живим. Тварини стають особливо агресивними, коли бачать, що потомству загрожує небезпека і виявляють мстивість. Пізніше чоловік почув постріли і зрозумів: лосиху вбили, а її дитинча просто залишили помирати. Що, власне, і сталося – за кілька днів вже інші люди бачили лосеня мертвим.

У лісах Чернігівської області наразі мешкає 1170 лосів / фото УНІАН

На думку співрозмовника УНІАН, поліпшити ситуацію з популяцією лося допоможе тільки ефективна боротьба з браконьєрами, реальне притягнення до відповідальності. А ще – контроль нелегальної зброї і покарання за її зберігання та використання.

Голова Талалаївської районної організації мисливців і рибалок Віктор Соляник переконаний, що повна заборона полювання нічого доброго для збереження тварин не дає, оскільки однаково будуть недобросовісні мисливці, які полюватимуть незаконно. На його думку, важливий контроль за мисливцями, щоб їхня зброя і ліцензії були в порядку, потрібна якісна робота єгерської служби, забезпечення її сучасним транспортом та пальним. Соляник упевнений, що мораторій полювання на лосів тільки призведе до процвітання браконьєрства в Україні.

За інформацією Чернігівського обласного управління лісового і мисливського господарства, Мінекології виділило для мисливців області 19 ліцензій на лосів, хоча вони просили 45. У лісах області, за даними управління, наразі мешкає 1170 лосів (говорять, що тварин перелічено за допомогою гелікоптера). Така кількість, на думку мисливців, є досить значною, оскільки тварини завдають шкоди молодим насадженням. У поточному році представниками управління, спеціалістами лісогосподарських підприємств виявлено пошкодження лісових культур на площі понад 300 гектарів в області.

Користувачі мисливських угідь – єдині структури, які вкладають кошти в охорону та відтворення диких тварин, в тому числі лосів / фото wikipedia.org

«Найбільше лосів, а саме чотири особини, дозволено вполювати мисливському господарству «Єлінський ліс», мисливське господарство «Рись» одержало дозвіл на дві особини лося. Мисливському господарству «Деснянське» надано дозвіл теж лише на двох лосів. Решті мисливських господарств області надано дозвіл добути по одній особині», - повідомив начальник мисливського відділу обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Пиріг.

У прес-службі управління підкреслили, що в області зараз налічується 59 мисливських господарств, які взяли в оренду лісові землі та самостійно ведуть свою діяльність, сплачуючи податки. Втручатися у їхню діяльність чиновники не мають права. Вартість ліцензії полювання на лося коливається у межах 20-30 тис грн.

За інформацією управління, користувачі мисливських угідь – єдині структури, які вкладають кошти в охорону та відтворення диких тварин, в тому числі лосів. Жодна ж інша структура, враховуючи і громадські, і державні, на відтворення поголів’я цих диких тварин коштів не витрачає. Ось чому саме користувачі мисливських угідь найбільше зацікавлені в тому, щоб поголів’я лосів в угіддях не зменшувалося, а було на оптимальному рівні для подальшої його господарської експлуатації протягом багатьох років користування угіддями. Хоча дізнатися, як саме відтворюють вид лосів, ніхто з них і не розповідає.

…Історія з розстрілом лосів у Чернігівській області, яка сталася ще на початку року, завершилася тільки у жовтні. І то - після закриття та поновлення розслідування. Чоловіка, причетного до браконьєрства, притягнуто до адміністративної відповідальності та зобов’язано сплатити завдані збитки у сумі 60 тис грн.

Історія із розстрілом лосів завершилася лише минулого місяця / facebook.com/MNS.GOV.UA

Цього літа штрафи за незаконне добування лося були підвищені у кілька разів: згідно з наказом Держлісагенства, Мінагрополітики та Мінприроди, розмір такси за незаконне знищення тварин збільшено за лося з 20 тис до 80 тис грн. Однак чи стане цей захід дієвим у боротьбі за збереження виду – питання, оскільки не так багато випадків реального покарання винних за браконьєрство та притягнення до відповідальності. Адже, зазвичай, сума завданих збитків не передбачає кримінальної відповідальності.

Екологи вказують на необхідність збереження лосів і навіть занесення їх до Червоної книги. Якщо дійсно дбати, щоб вид відновлювався та диких лосів мали змогу побачити наші онуки. За даними захисників тварин, популяція лосів зменшилася з майже 15 тис у 1991 році до менше ніж 2 тис у 2000-х роках. Науковці наголошують, що якщо на початку 90-х років лось зустрічався у всіх областях України, крім Криму, то нині ця тварина зустрічається, здебільшого, тільки у лісовій зоні.

Зараз, за інформацією громадської організації UA Animals, на засіданні Національної комісії з питань Червоної книги України 9 листопада, попри тиск мисливського лобі, схвалено рішення про занесення лосів до Червоної книги України. Але чи стане це рішення рятівним для лосів?
Можливо, нам вже час запозичити досвід сусідніх Білорусі та Польщі, де лосів у кілька разів більше, аніж в Україні, чи Фінляндії, де лось є національною твариною, полювання на яку взагалі заборонено.

Ірина Синельник, Чернігів

Детальніше читайте на УНІАН: https://ecology.unian.ua/salvationspecies/2246934-litsenziya-na-vbivstvo-yak-vryatuvati-losiv-u-lisah-ukrajini.html