Але ще й зараз можна спостерігати деякі прояви пізньої стадії вулканізму: грязьові вулкани і водяні гейзери. Гейзер – це джерело, яке періодично викидає високо в повітря струмені води і пари.
Найвідоміші гейзери знаходяться в Ісландії, на Камчатці, в парку Йеллоустон. Є свій гейзер і в Україні, в глибинці закарпатських лісів.
Так у Міжгірському районі розкинулось село Вучкове. Розташоване воно в долині річки Ріки, за 15 км від районного центру. Відоме Вучкове, зокрема, пам’ятником бджолі, найдовшим у Міжгірському районі мостом та – єдиним в Україні – гейзером.
Розташований він в урочищі «Петровець» на березі гірського потоку. Вода в ньому солона і з вмістом заліза, що видно по червоно-помаранчевому забарвленні каміння.
Свого часу за гейзером місцеві звіряли годинник, поки його не «вмістили» у трубу. На сьогодні, природна пам’ятка, що є унікальною для України, з певною періодичністю, майже кожні 2 години (залежить від різних обставин та пори року) вибиває воду на висоту 4-6 метри, тривалість близько 10 хвилин. Вода гейзеру має лікувальний ефект, для різноманітних захворювань кишково-шлункового тракту.
Раніше, сюди приходили навіть олені, попити води та полікуватись, адже вода наповнена корисними мінералами. Слід зазначити, що подібний геотермальний об’єкт у Словаччині, такий самий холодний мінеральний гейзер є в словацьких Герлянах, у 2002 році занесений до Світової спадщини Юнеско та природної пам’ятки Словаччини.
«Спостерігати гейзер сюди щороку приїжджають сотні тисяч туристів: Вучківський гейзер і Міжгірщина загалом – популярні напрямки для поціновувачів захоплюючих природних явищ та мальовничих краєвидів. Аби зберегти унікальне природне мінеральне джерело лісівники Верхньогірського лісового господарства облаштували біля гейзера і рекреаційну зону, в Соймівському лісництві.
Так джерело точно збережеться і буде доглянутим, а туристи зможуть перепочити після дороги й почекати унікальне природне явище, коли вода гейзера б’є прямісінько з-під земної кори», – розповіла директор Верхньогірського держлісгоспу Марія Плиска-Галатиба.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
0 коммент.:
Дописати коментар