Державне агентство лісового господарства (А ЧОГО НЕ РЕСУРСІВ???) України є важливим підрозділом Міністерства аграрної політики та продовольства, а галузь, штабом якої воно є, — одна з найпроблемніших. Особистий доступ до лісосічного фонду держави завжди цікавив різного штибу ділків, силовиків, представників місцевих еліт та влади. Швидкі гроші, які можна заробляти на деревині, також зіштовхують інтереси деяких депутатів, котрі вважають лісові запаси своїх виборчих округів ледь не власною вотчиною, і лісопереробників та експортерів. Нині активно втручається у процес і громадськість, котру здебільшого підміняють платні професійні активісти, що намагаються виконувати замовлення згаданих вище осіб й урізати свій кусень із цього пирога. Що, у свою чергу, провокує зведення рахунків усередині системи, а також спроби пробитися на керівні посади осіб, далеких від професії лісівника, без відповідної освіти чи досвіду роботи у лісовій галузі.
Реноме паракримінальної системи, яке закріпилося за таким важливим напрямом економіки нашої аграрної країни, заважає її нинішнім очільникам, керівництву Міністерства АПК, якому вона підпорядкована, впроваджувати швидкі реформи. Пересічні громадяни, котрі спостерігають ешелони з лісом, що прямують у бік державних кордонів України, сприймають цей процес як доказ того, що корупція довкола лісу процвітає. Підливають масла у вогонь телесюжети зі здобутками наших та закордонних митників, які раз по раз показово затримують партії лісу-кругляку та пиломатеріалів, нерідко майстерно нафаршированих більш принадним акцизним продуктом контрабанди — цигарками. Представники місцевої влади на заліснених територіях, яких здебільшого призначають за політичними квотами і які зобов’язані через це київським політикам, часто отримують в управління економічно вихолощені області, де чи не єдиним способом заробити є встановлення контролю над лісом. Масові несанкціоновані вирубки та «кришування» цього процесу місцевими силовиками теж є суттєвою проблемою. Як і слабка економічна база наших нечисленних підприємств поглибленої переробки лісу, продукція котрих у недалекому майбутньому має замінити в експортному сегменті ліс-кругляк.
І ось за таких умов керівництву Державного агентства лісового господарства України, Міністерству АПК доводиться впроваджувати радикальні, болісні, але безальтернативні реформи. Бо як можна інакше охарактеризувати стратегію Держліс-агентства на ліквідацію лісгоспів та створення на їх базі державного підприємства, яке не підлягатиме приватизації; що захистить інтереси держави та народу України у цій сфері, як не революцію у галузі. Замість ліквідованих на всій території держави лісгоспів запрацюють філії нового підприємства, які не отримуватимуть фінансування з державного бюджету і зароблятимуть кошти самі, впроваджуючи сучасні технології та модернізуючи власні виробничі потужності. Це при тому, що Держлісагентство готове взяти на себе зобов’язання зберегти всі нинішні робочі місця і підвищити заробітну плату в південних та східних лісгоспах до середньої по галузі — в 6,5 тисячі гривень.
Цей крок має стати економічно виправданим і навести лад на майже 10 мільйонах гектарів лісових угідь України, з яких 74 відсотками розпоряджається Держлісагентство, а 26 — належать іншим користувачам. За словами голови агентства Олександра Ковальчука, українська влада розпочала реальну війну з лісорубною мафією.
Тим часом наявність на державних землях комунальних аграрних лісових підприємств через відмінності в умовах, управлінні і функції лісів, різнорідні соціальні та економічні базиси призводять до правових колізій, через які зусилля і межі відповідальності різних лісокористувачів перетинаються і дублюються. Погіршують ситуацію законодавчі прогалини, мізерне фінансування, недосконалість податкової системи, що призводить до низької продуктивності, втрати людьми роботи, зубожіння сільських районів. Потенціал для зростання тіньового ринку через соціальну напругу колосальний. За словами Олександра Ковальчука, він становить майже 20 відсотків. Недержавні лісокористувачі щороку вирубують до півтора мільйона кубометрів лісу. «При загальній річній вирубці у 14—15 мільйонів кубометрів деревини частина «чорного лісу» сягає 3 мільйонів кубів, у грошовому еквіваленті це становить більше 2 мільярдів гривень», — заявляє голова Держлісагентства.
Щоби припинити цю вакханалію (а тільки 10 відсотків лісу, спиляного недержавними лісокористувачами, проходить через електронний облік, тоді як у структурі агентства цей показник сягає 90), Олександр Ковальчук пропонує запровадити обов’язковий електронний облік деревини для всіх користувачів. Він наголошує, що Держлісагентство вже зараз готове оформлювати документи і власноруч «біркувати» ліс підприємств, які торгують нерегулярно і власного обладнання не потребують. Це, у свою чергу, заощадить для бізнесменів до 9 гривень на кубометрі. І є одним із багатьох елементів масштабної стратегії переформатування галузі, в яку входить розроблений Державним агентством у відповідності до Закону України №1362, що встановлює тимчасовий мораторій на експорт необробленої деревини, порядок видачі безплатних сертифікатів усім постійним лісокористувачам на кожну партію лісо- та пиломатеріалів разом із товарно-транспортною накладною. «Цей документ стане обов’язковим при експорті лісу і заборонений до передачі іншим суб’єктам. Сертифікат буде занотовуватися в електронний перелік, розміщуватися на сайті Держлісагентства в єдиній системі електронного обліку деревини. Таким чином, експорт незаконно заготовленого лісу стане неможливим», — підкреслює Олександр Ковальчук. Він наголошує на внесенні відповідних змін до закону про мораторій, оскільки нині багато лісокористувачів реалізують товар через залізничний транспорт, де за супровідний документ слугує залізнична накладна, що не передбачено законом. Це унеможливлює отримання для таких підприємств сертифіката та участь в експорті. Тим часом Міністерство економічного розвитку і торгівлі ніяк не розгляне
пропозиції щодо внесення змін до закону. Результату не дали й обговорення цього нагального питання з депутатськими фракціями.
Активно використовує Держлісагентство міжнародний досвід управління лісовою галуззю у рамках партнерства із впливовими світовими організаціями із захисту природних багатств, як-то Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього фонду природи WWF. Нещодавно Державне агентство лісових ресурсів України підписало з нею Меморандум про взаєморозуміння. Він має на меті впровадження сталого та збалансованого управління лісами нашої країни як частини європейської екосистеми. На порядку денному — реалізація міжнародних проектів у лісовому господарстві України та заходів зі зменшення впливу змін клімату.
Іншим кроком став початок упровадження в Україні, разом із компанією «АПС Солюшинз», проекту електронних державних закупівель «ProZorro», на які Держлісагентство вже готове перейти з 1.01.2016 року.
А не так давно головного спеціаліста сектору Держлісагентства України Л. В. Полякову на спільній сесії Комітету з лісу та лісової галузі ЄЕК ООН і Європейської лісової комісії ФАО обрано до складу виконавчого комітету цієї комісії. Більше того, Україна очолить роботу цього комітету в 2019 році. Окрім цього, Україна в міжнародному форматі отримає безцінний досвід із відтворення лісів, доступ до елітного посадкового матеріалу для збереження вітчизняної екосистеми, яка є важливою складовою європейського природного парку.
«Лісова галузь України системно розвивається і вдосконалюється за підтримки Президента та уряду України. Ми вживаємо заходів для збереження, розширення і відтворення лісів, покращення основних соціально-економічних показників діяльності галузі, забезпечення вітчизняних деревопереробників сировиною, із вдосконалення систем сучасного обліку деревини», — заявляє Олександр Ковальчук. — Але наше завдання — не змінити вивіску, а створити ефективну компанію, поліпшити управління і жорстко усунути корупцію. Тому одразу попереджаю керівників нинішніх лісгоспів: для тих, хто працює по-старому, звик до схем із хабарами, «кришуваннями», місця у новій структурі не буде», — наголошує голова Держлісагентства.
У цьому сенсі в структурі проводиться одна з найголовніших реформ — кадрова. Галузь, де працює майже 49 тисяч фахівців, потребує ретельного кадрового відбору в керівній ланці. Для цього Олександром Ковальчуком упроваджено конкурс на посади директорів держлісгоспів, які перебувають у стадії реформування. Загалом проведено 50 кадрових конкурсів на підприємствах лісової галузі для визначення із числа претендентів директорів відомчих структур. Для чого прискіпливо добиралися і члени комісії, у якій 50 відсотків місць призначалося для HR-менеджерів та аудиторів відомих компаній поряд із незалежними експертами, представниками громадськості та фахівцями. І відбирають керівників пильніше, ніж у новій поліції, котру використовують за візитку реформ в Україні. Бо в лісі, як ніде інде, повинні працювати фахівці з профільною освітою, високим коефіцієнтом корисної дії та усвідомленим рівнем відповідальності, з управлінськими задатками та справжніми моральними чеснотами, переконаний Олександр Ковальчук.
Концепція реформування лісового господарства України також передбачає створення лісового патруля, ефективна робота якого суттєво вплине на частку тіньових вирубок та незаконної реалізації деревини, через які, нагадуємо, Україна втрачає до 2 мільярдів гривень на рік. Патруль покликаний боронити ліс не тільки від чорних лісорубів, а й від місцевих силовиків, які їх «кришують».
Керівник Держлісагентства переконаний, що більшість працівників системи — високопрофесійні й надійні люди, 17 лісівників полягли у зоні АТО, мужньо захищаючи Україну від агресора.
«Підтримка Збройних сил України — наш пріоритет, — каже очільник відомства. — Галузь допомагає деревиною, технікою, робочою силою, волонтери збирають кошти. Постачання лісоматеріалів, а це 17 тисяч кубометрів деревини, вже виконано вчасно та в повному обсязі. І за цим теж стоять наші люди».
2 грудня 2015 року Олександр Ковальчук побував у зоні АТО, де за участі представників Міноборони, Луганської і Донецької облдержадміністрацій, а також керівників Донецького, Луганського та Харківського управління лісового й мисливського господарства обговорив терміни й обсяги нових поставок деревини для військових. Була розглянута можливість заготівлі деревини на пошкоджених лісовими пожежами ділянках силами військових за цінами собівартості та на безоплатній основі у порядку відпуску лісу на пні. Керівник Держлісагентства наголосив на необхідності відповідної постанови Кабінету Міністрів України, яка б дозволила виділяти військовим підрозділам лісові ділянки, пошкоджені внаслідок бойових дій, що не вимагало б оплати, і готовий взяти участь у підготовці такого проекту.
Це тільки фрагменти тієї роботи з реформування такої важливої галузі, яке відбувається в умовах економічної кризи, війни та соціальної напруги в суспільстві. Проте, якщо керівник і його однодумці налаштовані зробити прорив, переформатувати неефективну систему управління, побороти корупцію, щось та й вдається.
Коротка дорожня карта, за словами пана Ковальчука, передбачає і синхронізацію процесів, що відбуваються у лісовій галузі, з реформами на суміжних напрямах: у сільському господарстві, в системі охорони навколишнього середовища стосовно політики захисту клімату, в розвитку туризму.
Очільник Держлісагентства переконаний, що навести лад у лісі реально, що зелені легені держави будуть збережені й оздоровлені, що українські діти завжди бачитимуть красуні-ялинки не тільки на новорічних майданах наших міст. Реформи галузі, які тривають, є найрадикальнішими в історії сучасної України. Та іншого шляху нема.
Під час узгоджувальної наради під головуванням керівника Державного агентства лісових ресурсів України Олександра Ковальчука, що була проведена на Луганщині 2 грудня 2015 року за участі представників Міноборони, Луганської і Донецької облдержадміністрацій, Донецького, Луганського та Харківського обласних управлінь лісового і мисливського господарства.
Фото надано прес-службою Держлісагентства.
http://www.golos.com.ua/article/262087
0 коммент.:
Дописати коментар