16 листопада 2017

Блог WWF. Місія - врятувати планету: замітки з конференції Planet:tech на Web Summit 2017 у Лісабоні



Земля — це планета з обмеженим ресурсом, якого одного дня нам може не вистачити. Тим більше, що з кожним роком нас стає більше (прогноз на 2050 рік — 10 млрд. населення), а споживаємо ми понад норму вже сьогодні: день екологічного боргу у 2017 році припав уже на 2 серпня. Про проблеми планети та їх вирішення за допомогою технологій та штучного інтелекту (АІ) говорили на щорічному Web Summit 2017 у Лісабоні, Португалія. Конференція є однією з найбільших технологічних івентів у світі та проводиться з 2009 року. Цьогорічний захід зібрав майже 60000 відвідувачів із 170 країн, 1200 доповідачів та 2600 представників медіа. Ось головні тези із конференції Planet:tech, що проходила в рамках самміту.


🌏 Планеті потрібно більше даних

За оцінками вчених, через 20 років населенню Землі знадобиться лише питної води на 40% більше. Вирішення майбутніх проблем пропонують шукати у здобутках Четвертої промислової революції, тобто із допомогою технологічних напрацювань. “Нам потрібно більше кращих даних про Землю!”, — зазначив екостратег Microsoft Роб Бернард. Власне, його компанія представила проект AI for Earth (Штучний інтелект для Землі), який інноваційно допомагатиме сільському господарству, водним ресурсам, біорізноманіттю та клімату. Як саме?

▪️ “Точне сільське господарство”, використовуючи АІ, зможе застосовувати датчики та розумні алгоритми для доставки води, мінеральних добрив та пестицидів лише до тих культур, які їм дійсно потрібні. А отже, зменшить для фермерів затрати на вирощування та мінімізує вплив на довкілля.

▪️ Розумне картографування з використанням AI-технологій допоможе швидше, ефективніше та дешевше аналізувати та управляти природними ресурсами.

▪️ Проект “Передчуття” разом з дронами та розумними робо-пастками виявлятиме збудників інфекцій та хвороб ще до того, як вони спричинять спалахи. Для цього великі дані для АІ збиратимуть комарі. До того ж, зібране від них ДНК дасть можливість виявити нові віруси, які зазвичай називають “невідомого походження”, а також ідентифікувати та вести певний облік видів тварин, що живуть на даній території і були вкушені досліджуваним комаром.
 
 

🌏 3Д розумного світу



1 мільярд людей сьогодні ще й досі не мають доступу до електрики. Утім, ті мільярди, що її використовують — часто роблять це неправильно, марнотратно і неоптимально. Водночас кліматичні зміни клімату зачеплять всіх і всюди. У Siemens пропонують працювати над проблемою з допомогою принципу трьох Д:

▪️ декарбонізація
Компанія поставила собі за мету до 2030 року стати вуглецево-нейтральною та кидає виклик решті світу: “Потрібно не просто скоротити викиди вуглецю, цього вже недостатньо. Потрібно звести їх нанівець”, — зазначив менеджер Седрік Найк. З його слів, AI у газових турбінах здатен на 15-20% оптимізувати шкідливі викиди у атмосферу, а отже — штучний інтелект здатен зіграти вагому роль в процесах декарбонізації.

▪️ децентралізація
Використання технологій блокчейну здатне уберегти від пере- та недовиробництва електроенергії. Як приклад, 12 домівок у Нью-Йорку вже зараз по-сусідськи розподіляють зібрану з допомогою сонячних плит енергію, а зайве — зберігають в акумуляторах — “на потім”.

▪️ діджиталізація
Діджиталізація здатна перетворити міста на розумні міста. Це важливо, адже 70% населення нині живе там. “Кожен біт має значення у питанні збереження нашої планети”, а тому використання розумних технологій і інновацій — це необхідний крок. 
 

🌏 5 інновацій у боротьбі з глобальним голодом



815 мільйонів населення планети голодує. Причини? Насамперед природні катаклізми, які руйнують їхні домівки, знищують врожай, стирають з лиця землі все, що так чи інакше могло б слугувати їжею. До того ж, сьогодні через збройні конфлікти наразі з часів Другої світової війни спостерігається найбільша кількість біженців: близько 60-65 мільйонів людей покинули домівки через війну. Всесвітня продовольча програма ООН з 15 тисячами співробітників у більш ніж 80 країнах є найбільшим підрозділом гуманітарної допомоги та ланкою з питань надання харчової допомоги. Директор з питань інновацій у ВПП Роберт Опп поділився п'ятьма рішеннями, що дозволять досягти цілей сталого розвитку та покласти край голоду до 2030 року.
  1. АІ для оцінки наслідків лих. ООН використовує дрони для моніторингу локацій. Втім, один дрон здатен зібрати силу-силенну даних, на обробку яких знадобляться місяці. Дорогоцінний час, якого немає. Натомість штучний інтелект здатен відразу оцінити масштаби лиха та навіть порахувати кількість зруйнованих об’єктів, а також людей, що потребують допомоги.
  2. Чатботи для спілкування та комунікації з потерпілими: програми можуть зібрати значно більше та значно швидше потрібні дані.
  3. Блокчейн технології. Щоб передавати кошти потрібні фінансові структури. А що як можна обійтися без них? Технологія блокчейну захищена від підробки та переробки, адже кожен блок містить часову мітку та посилання на попередній блок хеш дерева. Такий підхід вже застосували, щоб допомогти 10000 біженців.
  4. Діджитал платформи, що поєднують малих виробників просто зі споживачами. Потрібен тільки телефон та встановити на нього додаток.
  5. Фандрайзингові програми, накшталт ShareTheMeal, на базі смартфонів. “Нам потрібно достукатися до кожного в натовпі. Це можна зробити через смартфон. Так вибудовується справжній зв’язок між тим, хто там, і тим, хто тут”, — підкреслив спікер.
 
 

🌏 Технологія, що “п‘є” повітря



Що якщо б можна б було видобувати вуглекислий газ просто із повітря? А далі створювати з нього продукти? А отже, суттєво знизити кількість вуглецю в атмосфері? Це вже існує. Розробники з Climeworks створили технологію, котра втягує через фільтр атмосферний вуглекислий газ із повітря. Фільтр, насичений CO2, нагрівають до 100°С, після чого із нього виділяють концентрат CO2, натомість “безвуглецеве” повітря повертають назад до атмосфери. Цикл може бути безперервним: після вивільнення — фільтр знову готовий до роботи.

▪️​ Фактично, мова про технологію, що здатна вилучати минулі, теперішні та майбутні “залежні” вуглецю у повітрі.


Як зазначив засновник Climeworks Крістоф Жебальд, розробка вже успішно працює в Ісландії. Зібраний концентрат CO2 йде на ринок, зокрема і на підприємства харчової промисловості (для газованих напоїв). 
 

🌏 Гігатонні кроки та “амбітне тріо” задля зменшення екологічного сліду

Штучний інтелект здатен допомогти оптовій та роздрібній торгівлі стати більш екологічними. Уже зараз один із найбільших представників сегменту — компанія Walmart — використовує АІ для обробки інформації у ланцюжку постачання товарів “виробник-споживач” та оптимізації процесів (зменшення упаковок, використання органічної хімії тощо). Важливо, що компанія ділиться своїми напрацюваннями і з партнерами у мережі. “Не має значення, що США вийшли з Паризької кліматичної угоди, ми продовжуємо працювати над вирішенням проблем зміни клімату, компанії розуміють, що це важливі виклики, з якими не можна не рахуватися”, — зазначила представниця компанії Кетлін МакЛафлін.

▪️​ “Амбітне тріо”, яке треба намагатися впровадити компаніям в харчовій промисловості:

  1. робота з відновлювальною енергетикою;
  2. zero waste;
  3. продаж сталих продуктів.
Walmart інвестує у створення власних джерел виробництва, зокрема в сонячні енергетичні системи, а пізніше — і в енергію вітру. “Наші енергопотреби вже задовольняються на 30%, але ми хочемо досягти 50% до 2025 року”, — сказала МакЛафлін. Відновлювальна енергія — це один із основних напрямів роботи задля зменшення екологічного сліду компаній запущеного у 2016 році проекту “Project Gigaton”. У його межах пропрацьовуються шість основних сегментів: енергія, відходи, пакування, сільське господарство, знищення лісів та продукти. У цілому “Project Gigaton” має на меті скоротити один мільярд тонн викидів до 2030 року.

Міла Арсенюк, координатор з комунікацій WWF в Україні


Довідка:

Planet:tech — конференція в рамках щорічного Web Summit, яка об'єднує найоригінальніші новинки світу, бізнес-гігантів, впливові та суперечливі голоси з галузей сталого розвитку, екологічно чистих технологій, енергоефективності та екоінновацій.

Posted on 16 November 2017 

0 коммент.:

Дописати коментар