“Я зараз читаю тритомник Е.Саттона Ентоні Саттон “Західна технологія і радянський економічний розвиток” (Antony C. Sutton. Western Technology and Soviet Economic Development. Hoover Institution Press, Stanford University), виданий у 1968-1972 роках про вклад Заходу в технологічний розвиток СРСР, і там якраз є про концесії, які у 20-х ДУЖЕ допомогли відродити економіку, зруйновану більшовистськими експериментами після захоплення ними влади.
Концесія базується на понятті римського права узуфрукт “речове право користування чужим майном для господарської діяльності, з умовою привласнення користувачем доходів (в українському інтернеті написано “з правом ВИЛУЧЕННЯ доходів” – б-р-р…) за умови, що передане в концесію майно не погіршується, а концесіонер належним чином платить роялті власнику майна.
І отут, оскільки ліс є ДУЖЕ специфічним майном, ми повинні задати питання: а чи є у держави механізми, які дозволяють:
і) точно описати стан майна, яке передається в концесію (лісу в першу чергу; я не кажу про лісопилки і трельовщики – з цим простіше);
іі) контролювати концесіонера, щоб постійно мати впевненість, що його господарювання не погіршує стан майна і
ііі) примусити дотримуватися умов концесії, а при порушенні умов – розірвати угоду без втрат для держави?
і) точно описати стан майна, яке передається в концесію (лісу в першу чергу; я не кажу про лісопилки і трельовщики – з цим простіше);
іі) контролювати концесіонера, щоб постійно мати впевненість, що його господарювання не погіршує стан майна і
ііі) примусити дотримуватися умов концесії, а при порушенні умов – розірвати угоду без втрат для держави?
Думаю, поки що таких ПРАЦЮЮЧИХ механізмів нема, їх треба створити – а тоді вже починати з концесіями. Я, звичайно, не маю на увазі створення ОГПУ, яким більшовики відкрутили голови концесіям в кінці 20-х (до 1944-го дожили лише японські вугільні і нафтові на Сахаліні), але ж з наявними у нас прокурорами і суддями конценсіонери легко відкрутять голови лісам.
З іншого боку, мені з мого нефахового погляду видається, що й існуюча сьогодні система оті три вищезгадані пункти зовсім не здатна забезпечити. Так що концесія чи не концесія, а справи кепські, і якісь кроки з боку уряду конче необхідні”.
З іншого боку, мені з мого нефахового погляду видається, що й існуюча сьогодні система оті три вищезгадані пункти зовсім не здатна забезпечити. Так що концесія чи не концесія, а справи кепські, і якісь кроки з боку уряду конче необхідні”.
(лист від Володимира О.Тихого, пенсіонера, до 2011 р. ст.н.с.відділу математичного моделювання навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ)
https://www.lisportal.org.ua/80638/
https://www.lisportal.org.ua/80638/
0 коммент.:
Дописати коментар