5-8 квітня 2016 року група фахівців з Турецької Республіки ознайомилася з лісовими розсадниками Киргизстану в Іссик-Кульської, Джалал-Абадської і Ошській областях.
Члени делегації на чолі з заступником директора Департаменту з розплідників Гендирекції по лісах при Міністерстві з лісовим та водним справах ТР Мехмет Доган Ченгизом відвідали Кара-Алминский, Ноокатский, Джети-Огузский і Тюпские лісгоспи. Ознайомча поїздка відбулася в рамках реалізованого в Киргизстані проекту Державного агентства охорони навколишнього середовища та лісового господарства, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Глобального екологічного фонду (ГЕФ) «Стале управління гірськими лісовими та земельними ресурсами в умовах зміни клімату».
В ході поїздки співробітники лісових господарств ГАООСЛХ показали гостям традиційні методи вирощування посадкових матеріалів деревних і чагарникових порід у розсадницьких господарствах. Крім того, були продемонстровані нові методи з використанням методу теплого кольцеобразования, вирощування саджанців із закритою кореневою системою.
Як зазначив заступник директора лісового розсадника Ескішехір Жеват Каймас, киргизька розплідники функціонують досить добре. «Проблемою є відсутність механізації, щоб поліпшити процес вирощування потрібно впроваджувати машини, автоматизувати процеси, а також дотримуватися єдині стандарти»,- сказав Ж. Каймас.
У свою чергу, головний спеціаліст Науково-виробничого центру сталого управління природними ресурсами та підвищення кваліфікації ГАООСЛХ Алмаз Сейдалієв підкреслив, що ведеться робота щодо впровадження більш ефективних і економічно вигідних методів вирощування саджанців та сіянців. Турецькі лісівники мають значний досвід по вирощуванню сіянців і саджанців з закритою кореневою системою. «Сучасні технології дозволяють висаджувати саджанці в будь-який час року, крім зими. Зараз нашим завданням є навчання наших співробітників цих методів, придбання необхідного обладнання»,-сказав А. Сейдалієв.
Коментуючи проблему збереження лісів, головний технічний радник проекту, доктор Хейно Хертель зазначив, що в Киргизстані потрібен індивідуальний підхід для кожної місцевості. «Наприклад, на півдні більше розвинено землеробство, там має сенс вкладати в аграрний сектор, щоб воно не руйнувало лісові масиви. У північних областях люди традиційно добре розуміють скотарство, їм треба допомагати в цьому», - сказав Х. Хертель.
За підсумками поїздки турецька делегація запропонувала ідею створення розплідника з досвіду Туреччини. Як повідомив глава делегації Мехмет Доган Ченгіз, турецькі фахівці готові надати будь-яку посильну допомогу в розвитку розплідників в Киргизстані. «Найголовніше – це підтримка місцевого населення, якщо люди будуть сприяти нам при створенні нових розсадників, то ми зможемо досягти результатів», - сказав Мехмет Доган Ченгіз. За його словами, турецька сторона може надіслати фахівців, які протягом певного часу будуть навчати відповідних фахівців в Киргизстані.
Довідка: Ліси в Киргизстані схильні до сильної деградації з-за надмірної експлуатації місцевим населенням. Деревина використовується як паливо, так і для будівництва житла. Гірський рельєф країни поряд з скороченням лісових масивів (5,61% території країни покрито лісами, в той час, як за міжнародними стандартами мінімальним для забезпечення сталості середовища і збереження запасів вуглецю вважається 10 відсотків лісових площ), призводить до вітрової та водної ерозії ґрунтів на схилах гір. Це, в свою чергу, створює загрозу зсувів, селів і паводків, а також погіршення якості води. На інтенсивність ерозії, в тому числі, впливає і сільськогосподарська діяльність. В результаті господарської діяльності і природних факторів руйнівні процеси спостерігаються на великих територіях. В даний час близько 10,7 млн. гектарів сільськогосподарських угідь (понад 88%) і майже половина всіх пасовищ в країні класифікуються як деградовані, або схильні до опустелювання.
Прес-служба ГАООСЛХ
(С. Камалдінов 901160, 0552119671)
http://nature.gov.kg/index.php/news/937-spetsialisty-iz-turtsii-posetili-lesnye-pitomnikami-kyrgyzstana.html
0 коммент.:
Дописати коментар