Щовесни на Полтавщині знаходяться любителі випалювання сухої трави, від дій яких гине все живе, під загрозою опиняються ліси, торфовища й навіть людське житло
– 96–98% лісових пожеж виникають з вини населення, – каже лісничий Лохвицького лісництва ДП «Пирятинський лісгосп» Руслан Кравченко. – Охоплюючи лісові масиви, торфовища, сільгоспугіддя, вогонь знищує все, що зустрічається на його шляху. Збитки від пожеж, завдані природі, відшкодовуються десятиріччями. При згорянні 1 т рослинних залишків у повітря потрапляє близько 9 кг мікроскопічних твердих продуктів згоряння. Вогнища пошкоджують кореневу систему рослин, гинуть корисні комахи та мікроорганізми, що в результаті призводить до виснаження ґрунту. Тому спалювати суху траву заборонено, а порушення правил пожежної безпеки тягне адміністративну відповідальність.
Руслан Олексійович розповідає, що через умисні підпали сухої трави й недбальство відпочиваючих на природі, працівники лісництва цілодобово чергують у лісах, обходячи їх за попередньо розробленими маршрутами. Залучають до цього дільничних інспекторів поліції, пожежників. У період підвищеної пожежної небезпеки пильнують, щоб в’їзди до лісу були перекриті шлагбаумами, оборюють ліси. Першочергово звертають увагу на профілактичну роботу. Але ж на випадок, якщо вона не допоможе, створений мобілізаційний план дій, де передбачений порядок участі сільрад, усіх служб та підприємств.
На щастя, в угіддях, якими опікується Лохвицьке лісництво, пожеж в останні роки не зафіксовано. Однак у лісах, на луках і торфовищах, підпорядкованих сільрадам, пожежі – постійне явище. Жителі Лохвиччини вже звикли до того, що в суху погоду восени й навесні на голови падає обвуглене листя, тхне димом, а пожежники по кілька днів гасять торфовища. Біля Сенчі така пожежа трапилася 23 березня цього року, до настання сухої погоди. Пожежники ліквідували її разом із бурильниками. Причиною частого горіння сенчанських торф’яників місцеві вважають зниження рівня вод, викликане втручанням у русло Сули. Щороку по кілька разів болота горять у Лохвиці. А на території Гирявоїсківецької та Васильківської сільрад умисні підпали минулого й позаминулого року призводили до вигоряння боліт і лісу, в тому числі й на території Середньосульського заказника.
– Деякі керівники сільськогосподарських підприємств і голови сільських рад навмисне палять узбіччя, аргументуючи це тим, що так знищується насіння бур’янів і після таких пожеж начебто настає порядок, – вважає заводчанин Костянтин Ольшанський. – Таким чином показуючи свою некомпетентність і недолугість. Іноді таким варварським методом спалюють траву на пасовищах, помилково вважаючи, що стимулюють ріст нової трави і знищують кліща. Насправді, коли вигорає ділянка сухої трави, то виникає лише тільки враження швидкого проростання молодої зелені. Суха трава – це безцінне джерело живлення, дренаж, в якому акумулюється волога для наступних паростків, після її перегнивання – незамінне добриво для рослин. Деякі низові лісові пожежі спеціально створюють, щоб потім можна було законно рубати обгорілі дерева. А є й жорстокі браконьєри, які за допомогою пожежі виганяють під кулі дичину. Потім люди по кілька днів змушені дихати продуктами горіння торфу.
Наостанок лісничий Руслан Кравченко додав і приємне. Не лише на охорону від пожеж витрачає навесні сили лісництво. Цього року створюються лісові насадження на землях Гирявоїсківецької сільради площею 26,5 га і 13,5 га молодого лісу на місці випиляного в усьому районі. Лісництво має власний лісовий розсадник, де вирощуються саджанці сосни, берези, дуба і навіть горіха та абрикоси.
Чорнухинські лісничі взялися за посадку дерев
Цьогорічна весняна лісокультурна кампанія стартувала на Полтавщині раніше, ніж зазвичай. Уже на початку березня в області почали висаджувати перші дерева. Загалом, за інформацією офіційного сайту ДП «Полтавське лісове господарство», навесні 2016 року планують провести роботи з лісовідновлення та лісорозведення на землях державного лісового фонду на площі 230 га. У тому числі посадити 40 га захисних лісових культур, посіяти 2 га лісових розсадників, провести підготовку ґрунту на площі 60 га, а також привести до ладу та озеленити території лісництв.
У Чорнухинському районі цьогоріч з’явиться чимало молодих дубів. Зокрема, між Луговиками, ПіскамиУдайськими і Мокіївкою (на землях Держлісфонду) на зрубах планують посадити 9,2 га дуба (переважно черешчатого) і відновити культури ще на десяти гектарах.
— Будемо займатися лісорозсадником. Торік ми зібрали насіння – жолудь дуба звичайного. Потім завезли на стратифікацію, щоб жолудь у природніх умовах підготувався до проростання. Після зимівлі висаджуємо його у розсаднику. Увесь рік забезпечуємо ручний догляд, жолудь проростає, а потім ми його висаджуємо в Держлісфонді або на землях колишніх КСП, — пояснює лісничий Чорнухинського лісництва ДП «Пирятинське лісове господарство» Андрій Сова. – Зараз немає випадків незаконної вирубки. Ситуація під контролем. У нас є автомобілі, лісова охорона у складі 6 осіб, які роблять постійні обходи.
Силами ж Чорнухинськогоагролісництва вже посадили 6 га сосни та доповнили 3 га сосни. У планах – ще 12 га доповнення соснових насаджень та 6 гектарів посадки дуба.
— Тільки дощі припиняться, продовжимо посадку на території Постав-Муківської, Мокіївської, Мелехівської, Во
роньківської сільрад. Ділянки зрубів ми обов’язково заліснюємо, — запевнив лісничий Чорнухинського агролісництва Державного лісогосподарського підприємства «Полтаваоблагроліс» Юрій Бондаренко.
У 2016 році на території Воронькіської сільради (Держлісфонд) посадили 13 га лісу – 8,4 га з них соснові засадження, інші — дубові. На інших землях посадили 16 га дуба, клена, липи і в планах ще 9 га. Крім того, Вороньківське лісництво доповнюватиме посадки минулих років. Зокрема, у 2015 році посадили майже 50 га лісу. Ці насадження поновлять дубом і сосною.
— За рахунок компактності лісництва ми оперативно відстежуємо незаконну вирубку. Останнім часом не фіксували таких випадків. А зараз велику увагу приділяємо пожежній безпеці в лісах, оскільки з потеплінням активно починають випалювати стерню, що призводить до невтішних наслідків. Уже поновили 20 кілометрів захисних мінералізованих смуг, ширина яких не менше 3-х метрів, — розповів лісничий Вороньківського лісництва ДП «Пирятинський лісгосп» Анатолій Величко.
Олег ДОЛЕНКО, Марина ФРАНЧУК
2 Квітень, 2016 - 19:42
0 коммент.:
Дописати коментар