Мода на французький делікатес – у гірському закарпатському селі Тур’я Ремета. Тут селяни століттями ловлять жаб і смакують їхнім м’ясом. Жаб’ячі ніжки для них звична страва. Тому й називають їх сусіди жаблярами. Ловити квакух у селі вміють усі.
Із жаб’ячого м’яса печуть відбивні, а жаб’ячі лапки, засмажені у яйці – найсмачніші. Французів-гурманів жаб’ячого м’яса величають у глибинці жаблярами.
Із весною полювання за квакухою у Туря-Реметі у розпалі.
У місцевій глибинці полюють на жаби і дорослі, і діти. А вже упольований делікатес обмінюють на ринку за гроші.
Цими днями полював на жаби і вуйко Борис. Уже укотре жаб’яче м’ясо чоловік продає на Перечинському та Ужгородському ринках – 175 гривень за кілограм очищених стегенець.
Учора жаб’ячі стегна попросили до місцевої корчми-ресторану. Віддав ресторану свіжину за 170 гривень. От, хай полакомляться відвідувачі ароматною відбивною. Пальчики оближуть, –відзначає мисливець і одночасно гурман жаб чого м’яса.
А яке воно, те м’ясо, питаю у чоловіка?
–Нічим не гірше від курячого. Правда бульйон із жабки не вийде, – зауважує пан Борис. – А от гарненькі відбивні, запечені стегенця із жаб’ячого м’яса є і смачні, і корисні. Один раз попробуєш, не відірвешся. Отаке воно, м’ясо.
На полюванні місцевим жаболовам необхідно бути уважними, аби помітити у траві чи воді жабу. І спритними, аби встигнути упіймати її.
–Сезон полювання триває лише кілька тижнів, до першого грому – тоді жаб уже стільки не має, – розповідає пан Ярослав. Але не кожен вид жаб є їстівним. Бурі жаби, які є у попиті гурманів, мешкають у лісі і лише навесні йдуть до води, щоб відкласти ікру, за словами чоловіка.
Любителі цінного м’яса вживають лише задні лапи, які одразу відділяють від шкіри і зв’язують у вузлик, аби зручніше їх було смажити.
На кілограм делікатесного м’яса необхідно зловити майже 80 жаб.
Мирослава ГОЛОВНИЧ
У місцевій глибинці полюють на жаби і дорослі, і діти. А вже упольований делікатес обмінюють на ринку за гроші.
Цими днями полював на жаби і вуйко Борис. Уже укотре жаб’яче м’ясо чоловік продає на Перечинському та Ужгородському ринках – 175 гривень за кілограм очищених стегенець.
Учора жаб’ячі стегна попросили до місцевої корчми-ресторану. Віддав ресторану свіжину за 170 гривень. От, хай полакомляться відвідувачі ароматною відбивною. Пальчики оближуть, –відзначає мисливець і одночасно гурман жаб чого м’яса.
А яке воно, те м’ясо, питаю у чоловіка?
–Нічим не гірше від курячого. Правда бульйон із жабки не вийде, – зауважує пан Борис. – А от гарненькі відбивні, запечені стегенця із жаб’ячого м’яса є і смачні, і корисні. Один раз попробуєш, не відірвешся. Отаке воно, м’ясо.
На полюванні місцевим жаболовам необхідно бути уважними, аби помітити у траві чи воді жабу. І спритними, аби встигнути упіймати її.
–Сезон полювання триває лише кілька тижнів, до першого грому – тоді жаб уже стільки не має, – розповідає пан Ярослав. Але не кожен вид жаб є їстівним. Бурі жаби, які є у попиті гурманів, мешкають у лісі і лише навесні йдуть до води, щоб відкласти ікру, за словами чоловіка.
Любителі цінного м’яса вживають лише задні лапи, які одразу відділяють від шкіри і зв’язують у вузлик, аби зручніше їх було смажити.
На кілограм делікатесного м’яса необхідно зловити майже 80 жаб.
Мирослава ГОЛОВНИЧ
0 коммент.:
Дописати коментар