У Брустурянському лісгоспі на Тячівщині водяться дикі козулі. Проте, навіть лісівникам Брустурянського ДЛГ та місцевим мешканцям з найближчих сіл не завжди щастить зустріти тут дичину, особливо таку полохливу як козуля чи олень.
Зазвичай ці звірі тримаються якнайдалі від лісових доріг та людських очей. А якщо й спускаються з гір, то лише для того щоб напитися води з гірської річки, яка тут протікає та поласувати сіном з годівниці, яке для них припасають єгері.
Зазвичай ці звірі тримаються якнайдалі від лісових доріг та людських очей. А якщо й спускаються з гір, то лише для того щоб напитися води з гірської річки, яка тут протікає та поласувати сіном з годівниці, яке для них припасають єгері.
Взимку тваринкам важко знайти їжу, тож цей корм стає їм у великій нагоді у важку пору року. А холоди тут тримається набагато довше ніж у низинних районах. Якщо навіть гірські села вже практично безснідні, то тут, у горах, як бачимо, все ще встелено білою ковдрою.
Звісно, угледіти в горах диких козуль непросто. А якщо чесно, то і нам би теж не вдалося, як би не головний лісничий Кедренського лісництва Василь Золотар. Саме він показав нам з дороги, по якій ми їхали, цих милих звіряток на відстані десь 400- 600 метрів.
- Он там дивіться, але тихо, бо вони почують і втечуть, - показав на гору лісничий.
Дійсно, приблизивши об'єктив камери можна було розгледіти маму -козулю і трьох її малят. Та згодом, тваринки відчули націлені на них погляди і поспішили сховатися у лісових заростях.
А Василь Васильович розповів, що спостерігає за цим диким сімейством вже років 5-6, і навіть бачив як козуля народжувала двох малят.
- Десь три роки тому ми проїжджали тут машиною ще з двома лісниками в той час, коли з'являлися на світ звірятка. Спочатку народилося одне і одразу почало підніматися на ноги, потім друге. Шкода, що у нас не було тоді фотоапарату, а лиш біноклі, щоб зафіксувати такі цікаві моменти, які відбуваються у природі, - розповів лісничий.
Неподалік лісівники поставили для них годівницю і звірятка спускаються сюди підкормитися. Зазвичай, припасають для них гілкові корми та сіно, а також - сіль лизунець в солонці. Заготовляють лісники корм влітку та восени, а з'їдають його тваринки до початку весни.
До речі, на даний час у лісах Брустурянського лісгоспу збільшилась популяція фауни, зокрема козуль європейських та оленів благородних. Іх чисельність, для прикладу в 2014 році сягала, до 437 голів.
Зі слів головного лісничого Василя Золотаря найбільш сприятливими чинниками для збільшення популяції є малосніжні зими, забезпеченість кормами та зменшення кількості браконьєрів і звісно, хижаків - природніх ворогів парнокопитних.
Особливо це стосується диких вовків, які теж водяться в лісництві і навіть нападають людські оселі. Одного нещодавно вдалося підстрелити місцевому мисливцеві. Однак це вже зовсім інша історія.
Любов Немеш, спеціально для Тячів LIFE
Сегодня, 19:25
0 коммент.:
Дописати коментар