Херсонщина переживає спровоковану екологічну диверсію
Уперше з часу створення штучних лісів на Херсонщині, які виконують захисну функцію, держава припинила фінансування охорони цих насаджень від пожеж та самовільних рубок, а також проведення лісовідновлення (висадки нових лісів) та захисних заходів (у т. ч. обробку від шкідників). На цьому наголосив під час прес-конференції перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко. У бюджеті 2016 року на програму розвитку лісомисливських господарств не виділено ані копійки.
Лісівники намагаються достукатися до високопосадовців та донести до їхньої свідомості, що сьогодні рукотворні ліси Нижньодніпров’я опинилися перед серйозною загрозою знищення, що загрожує екологічною катастрофою. Адже вони не є промисловими, а отже, на прибутки від реалізації деревини не можна сподіватися. Хоча на це чомусь натякали в уряді, пропонуючи лісівникам шукати самостійні шляхи до виживання. Оптимізація штатів лісомисливських господарств за останні 5 років дійшла до критичної межі. Чисельність працівників скоротилася удвічі й складає 896 осіб. З такими темпами ліс залишиться і без охорони, і без відновлення, упевнений Володимир Михайленко. Вже сьогодні люди вимушені працювати хто на півставки, хто неповний робочий день, а дехто взагалі перебуває у відпустці без збереження зарплати.
У державних лісових та лісомисливських підприємствах, науковому та лісозахисному підприємствах області наразі працює понад тисячу чоловік, які залишені напризволяще без засобів до існування, констатує наслідки недолугої політики голова Херсонської обласної організації профспілки працівників лісового господарства Марія Глод. Окрім того, що на голодному пайку опинилися цілі сім’ї, під загрозою від несанкціонованих вирубок перебувають тисячі гектарів рукотворного лісу, який якщо не випиляють, як було з лісосмугами в пік холодів, так знищить вогонь з початком пожежонебезпечного періоду. А він, як свідчить аналіз, у нашій області часто-густо починається вже в березні.
— Лісогосподарськими підприємствами області вирощено не один мільйон сіянців хвойних та листяних порід, готових до висадки. Втім, вони можуть бути приречені на загибель в розсадниках, якщо держава не відновить фінансування, — зазначає Марія Глод.
— Допустити знищення цих сіянців — означає не просто знехтувати людською працею, вкладеною у їх вирощування, а й колосальними вкладеннями в них державних ресурсів, — підтверджує директор Великокопанівського лісомисливського господарства Юрій Савлук.
Справа не лише в тому, що немає чим заправити техніку, а насамперед у людському факторі, аргументують керівники лісомисливських господарств. Через непрестижність професії сьогодні фахівців лісової галузі готують украй мало, а тому тих, хто не витримує безгрошів’я і йде шукати іншу роботу, замінити практично ніким. Це стосується і науковців, і практиків, і бійців лісопожежної охорони, які в скрутні хвилини першими приймають удар на себе. Саме вони відмінно орієнтуються на місцевості і знають специфіку поширення лісового вогню, працюючи на його упередження. Сьогодні ж немає можливості утримувати жодної одиниці штату на 27 лісопожежних станціях.
— Без цих фахівців нашим бійцям довелося б надто складно орієнтуватися в лісі в надзвичайних умовах. Тому, згідно з інструкціями, ми працюємо під їхнім керівництвом та в тісній співпраці, — підтверджує начальник управління організації реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту Головного управління ДСНС в області Олексій Єрьоменко. — До того ж, для прибуття на місце наших підрозділів потрібен час. А специфіка дислокації їх підрозділів дозволяє приступити до гасіння значно оперативніше.
З початком весняних польових робіт лісовим масивам серйозно загрожує ще й масове випалювання стерні на прилеглих територіях сільгоспугідь. Якщо ситуацію з пожежонебезпекою випустити з-під контролю, то цілком можливе повторення жахливих обсягів пожеж 2007-го.
Усі ЛМГ є дотаційними і переорієнтувати їх завтра заробляти на себе самостійно, — нереально. Насамперед це суперечить діючому законодавству, що регламентує доступ до розробки надр тощо, зазначає голова громадської ради при ОДА Валерій Гурківський, який досліджував проблему. Звісно, ніхто не заперечує, що господарську діяльність треба розвивати, шукати інвесторів, зміцнювати економічну базу, однак законним, цивілізованим шляхом.
Лісівники, зі свого боку, намагаються не сидіти, склавши руки, займаючись виключно головними обумовленими напрямами діяльності. Не припиняються рубки догляду, переробка деревини, заготовляють сіно на сінокосах, вирощують та реалізовують декоративно-посадковий матеріал. Таким чином заробляють в середньому близько третини від потреб, зазначає директор Голопристанського ЛМГ Володимир Попович. Але покрити повністю всі витрати на охорону та догляд за лісом нереально. І для цього не потрібно бути суперпрофесіоналом, яких очевидно в Держагентстві лісових ресурсів гостро бракує, якщо не знайдено аргументів відстояти своїх підопічних, а отже, поставити під загрозу екологічну рівновагу на степовій Херсонщині. На жодне з півсотні звернень лісівників нашої області в агентстві так і не дали відповіді.
— Якщо ситуація не зміниться і нас охоплять пилові бурі, а це цілком прогнозовано, зважаючи на різкі зміни клімату, пожежонебезпеку, відсутність коштів для відновлення та обробки лісових насаджень від шкідників, — припускає заступник директора з наукової роботи Степового філіалу УНДІ лісового господарства та меліорації Сергій Назаренко, — то невдовзі внаслідок стрімкого наступу пісків на сільськогосподарські угіддя ми їстимемо не хліб…
А це вже екологічна диверсія з боку уряду, вважають лісівники.
Олена НЕЧИПУРЕНКО.
04.02.2016 12:53
Пресс-клуб "Новый День" Отчеты о конференциях - Пресс-клуб "Новый День" Отчеты о конференциях
0 коммент.:
Дописати коментар