Минулого тижня Міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий заявив, що третина вирубок в Карпатах проводиться поза законом. Такий вердикт змусив задуматися: а чи поклав мораторій на експорт лісу кінець хижацькому знищенню лісів?
Як відомо, Верховна Рада України у квітні 2015 року прийняла закон, який на 10 років заборонив експорт лісоматеріалів в необробленому вигляді. Мораторій на вивіз деревних порід, крім сосни, почав діяти з 1 листопада 2015 року. Експорт сосни потрапить під заборону з 1 січня 2017 року. Однак площі лісосік не скорочуються, а деревообробники скаржаться на дефіцит сировини.
За рік дії мораторію на експорт лісу додалося роботи і правоохоронцям, які майже щотижня повідомляють про чергове кримінальне провадження за фактом незаконного вирубування цінних порід дерев. Обсяги вирубки останнім часом зростають швидкими темпами. У 2014 році лісова охорона виявила понад 10 тис. кубометрів незаконно вирубаної деревини, в 2015 році цей показник зріс удвічі, а в 2016-му, за оцінками експертів, він може досягти 40 тис. кубометрів.
Незважаючи на мораторій, деревину все ж вивозять за кордон. Найбільш поширена схема – за фальшивими документами, за якими діловий ліс стає... дровами. Але основна маса колод не перетинає кордон, а виявляється на приватних пилорамах, які є майже в кожному селі в Карпатах чи на Поліссі.
За словами Петра Тестова, еколога міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина", близько 90% таких пилорам працюють на нелегальній деревині, тому браконьєрів мораторій на експорт лісу не зупинить.
Не врятує українські ліси і мораторій на вирубку. На думку експертів, заборона заготівлі деревини швидко призведе до різкого погіршення санітарного і протипожежного стану лісів, негативно вплине на збереження і відтворення природних ландшафтів. А в ситуації, коли фіксується масове всихання ялинників і сосняків, санітарна вирубка необхідна, щоб відновити екосистему.
Можливість знайти дешеве сировину для деревообробних підприємств за рахунок незаконних рубок зменшує доходи державних лісгоспів від легально реалізованої продукції. Без державної підтримки ці підприємства змушені економити на ведення лісового господарства, зокрема скорочувати фінансування охорони, захисту, відтворення лісів та підтримки лісової інфраструктури. В результаті безгрошів'я галузь втрачає працівників. Тому одночасний виграш лісопереробних підприємств за рахунок дешевої сировини в довгостроковій перспективі призведе до занепаду лісового господарства в цілому.
Не врахували прихильники введення мораторію й інших проблем. Попит на крадений ліс викликав появу бригад "чорних лісорубів". Це цілі зграї браконьєрів, озброєних бензопилами з глушниками і приладами нічного бачення. Щоб замаскувати свою діяльність, злодії перевозять деревину цінних порід у вантажних мікроавтобусах. Буквально минулого тижня працівники мобільного рейдової бригади державного підприємства "Городоцьке лісове господарство" на Волині спільно з поліцією зупинили "Ford" з деревиною. Документів на вантаж, який прямував на пилораму, водій не мав. І таких випадків – сотні. Лише у Волинській області, за словами обласного прокурора Максима Киричука, діє понад 1100 нелегальних лісопилок.
"Незаконно вирубаний ліс ріжуть на таких же нелегальних підприємствах і потім продають дошку на експорт", – каже прокурор Максим Киричук.
"Під час обшуків на території пилорам правоохоронці виявили понад 600 кубометрів деревини. За висновками профільних фахівців, 130 кубічних метрів становить деревина цінних порід, зокрема дуб, ялиця, модрина. На більшу частину виявленої деревини власники пилорам не змогли надати жодних документів", – повідомлення Служби безпеки України такого типу, на жаль, вже стали буденністю. Різниця лише в обсягах знайденого на пилорамах нелегально зрубаного лісу.
У цьому році до кримінальної відповідальності за порубку лісу залучено лише 290 осіб. Злочинці не тільки стали більш професійними, але і часто діють під захистом покровителів в погонах і з депутатськими мандатами.
Введення мораторію не тільки призвело до зростання незаконних рубок та контрабанди лісу, але і до проблем у відносинах з європейськими партнерами. У Брюсселі розуміють наше прагнення припинити знищення лісів і розвинути власну переробну галузь, але чинний механізм досягнення цих цілей – мораторій – вважають таким, шо не відповідає нормам Світової організації та зобов'язанням України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. У відповідь європейці можуть застосувати антисубсидиційні мита на українські пиломатеріали та припинити надавати макрофінансову допомогу у розмірі 1,2 млрд євро. Фактично, це ціна реформування лісової галузі.
Для напрацювання компромісних рішень для захисту лісових насаджень за розпорядженням Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана створена робоча група на чолі з Міністром Тарасом Кутовим. Співголовою цієї групи є народний депутат України, секретар парламентського комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Єднак Остап. Але чи готові народні обранці переглянути своє рішення, яким введено мораторій на експорт? Виявляється, з наближенням дати 1 січня 2017 року, це питання зараз активно обговорюється в середовищі багатьох фракцій і депутатських груп. Деякі з них вже заявили про необхідність скасувати мораторій.
Першим це зробив керівник депутатської групи "Партія "Відродження". Зустрічаючись з главою Представництва Європейського Союзу в Україні Хюгом Мінгареллі, народний депутат Віталій Хомутинник запропонував шукати компромісне рішення в питанні зняття мораторію на експорт лісу-кругляка.
"Замість мораторію на вивезення лісу можуть бути запропоновані експортне мито і квотування. Ці два механізми будуть адекватною заміною мораторію, який зараз діє", – заявив Віталій Хомутиннік. За його словами, розмір експортного мита може скласти до 10%, і така норма не суперечить нормам Угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом.
Про необхідність шукати компромісне рішення говорять і представники "Народного фронту".
"Ми розуміємо, що треба сідати з нашими європейськими партнерами і спілкуватися з ними. Треба йти до компромісу", – говорить голова парламентської фракції "Народний фронт" Максим Бурбак.
Єдності у поглядах на необхідність скасувати мораторій у Верховній Раді поки не вистачає, констатує народний депутат від "Блоку Петра Порошенко" Ніна Південця. Однак парламент повинен послати сигнал європейським партнерам, що Україна буде дотримуватися своїх зобов'язань, вважає вона.
"Я бачу спроби уряду роз'яснити народним депутатам, що ми повинні надходити щодо партнерів професійно, з наданням пояснень, аргументації заздалегідь, а не вводячи норму, яка набирає чинності відразу. Всім відомо, що в Польщі розташована величезна кількість виробництв по виготовленню виробів з деревини, і вони всі чекали нашого сировини. Тому по відношенню до них це дійсно некоректно було зроблено. Але уряд має запропонувати, як гідно вийти з ситуації", – зазначила Ніна Южаніна.
Відсутність відповідальності перед партнерами зазначає народний депутат від фракції "Самопоміч" Олена Сотник, секретар парламентського комітету з питань європейської інтеграції.
"Ми щойно підписали Угоду про асоціацію, ще не всі виконано зобов'язання щодо його імплементації, а вже почали порушувати торговельну частину. Це виглядає не дуже по-партнерськи щодо європейців. Вони вважають це порушенням угоди", – говорить представник "Самопомочі".
Проте вже незабаром, за словами Олени Сотник, народні депутати разом з чиновниками почнуть усувати перешкоди для вільної торгівлі, на які вказують у Євросоюзі.
"Кабінет Міністрів вже працює над законопроектом, який був би більш зважений та збалансований і з точки зору інтересів України, але в той же час не порушував наших зобов'язань за Угодою про асоціацію", – зазначила Олена Сотник.
Часу на прийняття компромісного рішення про скасування мораторію на вивезення лісо - та пиломатеріалів в української сторони залишилося до 1 січня 2017 року, коли набуде чинності повна заборона на експорт деревини. Але перший серйозний екзамен для чиновників і народних депутатів належить вже через кілька тижнів на 18-му саміті "Україна-Європейський Союз", де вони будуть звітувати про хід реформ, однією з яких залишається реформа лісової галузі.
0 коммент.:
Дописати коментар