Президент Порошенко замість безвізового режиму з ЄС привіз до України нову вимогу. «Безвіз» має отримати дешева українська сировина. В даному випадку необроблена деревина – ліс-кругляк. Не встигли обурені та втомлені українці оком змигнути, як влада вже кинулася вимогу виконувати.
Політичний аналітик Олександр СолонькоТепер десятки тисяч людей, які отримали роботу завдяки росту деревообробної галузі України, ризикують лишитися без роботи і засобів для існування. І все заради 600 мільйонів євро допомоги? Можливо, частково і так. Проте, це не міняє суті. Ми стільки говорили про те, що не можна нікому і ніколи поступатися національними інтересами. Ні Кремлю, ні комусь іншому. Проте, влада залишилася глухою до цих закликів.
Замість того, щоби розвивати власне виробництво, Україна буде і далі деградувати. Принаймні таку долю нам нав’язали в Брюсселі і з цим погодився президент. Виникає логічне питання. Яка різниця, які саме бариги при владі або чиїм саме сировинним придатком бути нашій країні? Заміть того, щоби рухатися в напрямку самодостатності, влада вирішила піти шляхом найменшого опору і продати за копійки все, що ще можливо. Це бездарно, тупо, безвідповідально та злочинно.
Кожен депутат, який проголосує за скасування мораторію на вивезення деревини з України, має піти під суд. Своїми недолугими діями влада демонструє повну відсутність розуміння реальності. Правляча еліта грається з вогнем та її доля може виявитися куди більш сумною, ніж доля Януковича.
Очевидно, що якщо вже завдання легалізувати це відверто антидержавне рішення поставлено, влада докладе всіх зусиль для цього. Питання тепер в інструментах. Знову буде брехня. Власне, це вже є. Нас годують мантрами про те, що законопроект, який вже чи то готовий чи то готується (оперативно, правда?) буде зовсім не про те. Буде шантаж. Мовляв, ми допомоги в 600 мільйонів євро не отримаємо. Тут все куди простіше. Якщо без такої суми українська економіка не виживе, то її можна зібрати в матрацах депутатів, чиновників, президента врешті-решт. І врятувати країну. Чому ж ні. Гадаю, подібні думки зараз крутяться в голові кожного українця.
І тут фрази на кшталт «Якщо не знищити українські ліси, то путін нападе» або «хто проти знищення української економіки – той агент Кремля» не допоможуть.
Чому все це стало реальністю для нас? Ну, по-перше, яку ми собі владу вибираємо, так вона і працює. А по-друге, замість того, щоби шукати на кого опертися в надії, що все зроблять за нас, треба самим будувати своє щастя, самотужки відстоювати національні інтереси на міжнародному рівні, будувати самодостатню економіку… далі знаєте. Ну, але ж це складніше, ніж викачувати гроші з державного бюджету і називати себе великим бізнесменом та політиком. Наживатися на поту і крові громади – це не займатися реальною політикою, правда ж?
P.S. Вважаю, що українська громада і може і повинна взяти на себе відповідальність та власними силами завадити владі реалізовувати це відверто злочинне рішення. Громада має цілковите право сказати своє слово і вимагати врахування власної думки, якщо влада виявилася нездатною діяти в інтересах держави. Це також має бути відповідь європейським політикам.
Джерело: Олександр Солонько
19:56, 29 Листопад 2016р.
http://www.akcent.org.ua/oleksandr-solon-ko-yakshho-ne-zny-shhy-ty-ukrayins-ki-lisy-to-putin-napade/
0 коммент.:
Дописати коментар