Відповісти за кожне дерево

Чому громадськість пропонує змінити систему покарань за знищення природи

В Україні передбачені дуже незначні санкції за правопорушення у сфері охорони навколишнього середовища, відзначають фахівці. При цьому результат заподіяної шкоди може бути (і нерідко є, як у випадку з незаконною вирубкою лісів) катастрофічним. Штрафи мінімальні — 17-50 гривень або, навпаки, величезні, які підприємство не може оплатити апріорі. Наслідок — безвідповідальність і корупція. Тому представники громадськості, зокрема Міжнародна благодійна організація «Екологія-право-людина» спільно з науковими співробітниками та колегами з державних органів та інших громадських об'єднань пропонують план дій, щоб змінити систему покарань і підвищити екологічну свідомість громадян.

«Нинішня юридична відповідальність у сфері природоохоронного законодавства не стимулює правопорушників до правомірної поведінки. У більшості випадків суб'єктам підприємницької діяльності набагато простіше дати хабар або домовитися, ніж дотримуватися закону. Легше навіть заплатити штраф. Тому міру відповідальності потрібно переглянути: вона повинна стати адекватною, а штрафи повинні спрямовуватися на усунення заподіяної шкоди», — переконана юрисконсульт МБО «Екологія—Право—Людина» Наталія КУЦЬ.

За словами представниці Міністерства екології та природних ресурсів Марини Шимкус, відомство вже робило спроби внесення змін, які б посилювали санкції за правопорушення у сфері довкілля, але вони не увінчалися успіхом. Причина — еколого-правовий нігілізм, коли влада не звертає уваги на важливості природоохоронної політики. Є надія, що це зміниться, так як Україна взяла на себе ряд інших міжнародних зобов'язань, зокрема згідно з Договором про асоціацію з ЄС.

«У нас кримінальною відповідальністю не охоплені ті порушення в екологічній сфері, які повинні були б бути охоплені. Наприклад, Україна є стороною Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори. Згідно із взятими зобов'язаннями, у нас повинні бути ефективні покарання за певні види діяльності. Але наш Кримінальний кодекс не криміналізує такі дії, лише передбачені санкції в Кодексі про адміністративні правопорушення, і максимальна складає всього шість євро. При цьому в Нідерландах за аналогічне правопорушення загрожує шість років позбавлення волі, — каже керівник інформаційно-аналітичного відділу МБО «Екологія—Право—Людина» Єлизавета АЛЕКСЄЄВА. — У нас низька міра покарання за екологічні злочини: максимум — три-п'ять років, крім одного злочини у сфері користування надрами. Тим не менш, наслідки екологічних злочинів можуть призвести до загибелі однієї людини і завдати значної шкоди здоров'ю великої кількості людей, викликати катастрофічні, оскільки невідворотні втрати для навколишнього середовища на сотні років. Що стосується такс і методики визначення шкоди та нарахування штрафів, то від багатьох експертів я чую, що в одних випадках вони занижені, а в деяких завищені. Але всі говорять про їх неадекватності. Оскільки занижені не покривають витрат, пов'язаних з відшкодуванням збитків, а завищені служать інструментами корупції».

Фахівці вважають, що створення нової законодавчої бази, встановлення нових штрафів — це довгий кропіткий процес. За словами юристів-екологів, зараз вони працюють над створенням «Зеленої книги» — документа, який буде описувати проблеми та їх причини. Також планують зробити «Білу книгу», в якій запропонують політичні рішення для законодавців. І вже потім почнеться написання нормативно-правових актів, які б регулювали сферу відповідальності за злочини проти довкілля.

«У рамках контролю за транскордонними переміщеннями ми багато спілкувалися з Інтерполом та Європолом. Інтерпол визначає екологічні злочини як одні з найбільш прогресуючих і небезпечних, їх ставлять в один ряд з торгівлею зброєю і наркотиками, тому що вони приносять надприбутки, а ризики при цьому мінімальні. У таких злочинах задіяні і чиновники, і бізнес, і приватні особи, — розповідає головний експерт групи Реанімаційного пакету реформ — навколишнього середовища, експерт проекту ЄС «Підтримка України у наближення до законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища» Дмитро СКРИЛЬНІКОВ. — Створюючи документ про відповідальність за злочини в сфері охорони навколишнього середовища, потрібно взяти до уваги те, що вони можуть бути суміжними з іншими. Грибовичская звалище є одним з прикладів: на її території були гудронні озера, які належали Львівському дослідному нафтомаслозаводу. Після банкрутства його управління взяла на себе компанія, яка взяла кредит під заставу небезпечних відходів. Тобто цей надали кредит під заставу того, від чого власник повинен позбутися... Я кажу про складні злочини, і ми повинні розуміти, що в цих питаннях встановлення причинного зв'язку між наслідками і діями — складне».

Оксана МИКОЛЮК, «День»

9 листопада, 2016 - 10:57
https://day.kyiv.ua/ru/article/obshchestvo/otvetit-za-kazhdoe-derevo