Інститут лісу Національної академії наук Білорусі розробляє технології вирощування грибів глив ("вешенок") і ягідних рослин сімейства брусничних для впровадження в умовах лісогосподарського виробництва. Безпосередньо цим займаються співробітники сектору харчових і лікарських ресурсів лісу під керівництвом кандидата сільськогосподарських наук Івана Бордока.
Останні два роки вчені досить активно співпрацюють з лісгоспами, особливо Гомельської області. Так, в лісовому фонді Мілошевічского лісгоспу створена плантація лохини високорослої. Планується розширити її площа.
- Раніше там, на торфовищі, було різнотрав'я, болотні види, стояла високо ґрунтова вода, що не дозволяло вирощувати ні ліс, ні сільгоспкультури, - пояснює Іван Бордок. - Лісівники попросили нас запропонувати який-небудь варіант ефективного використання малородючої землі. Обстеживши ділянку, ми запропонували лохину високорослу, яка сьогодні широко культивується в Білорусі. Це - вологолюбна рослина. Посадки добре прижилися і ростуть вже третій рік. Потенційно є можливість розширення тут площі під лохину до 7 гектарів.
Вчені вважають необхідним «підтримати» споконвічно білоруську ягоду - лохину болотна. Це так званий аборигенний вид, який, на жаль, йде з лісових угідь через наслідки меліорації та інших антропогенних факторів. Тому один з напрямків роботи сектору - збереження лохини болотної допомогою створення ділянок, закультівірованних ягідником на землях, малопридатних для створення лісових культур або вирощування посадкового матеріалу. Зокрема, в Світлогірському лісгоспі в минулому році на невеликій площі в лісовому розсаднику висадили молоді рослини лохини.
За розрахунками вчених, для того щоб ягідні проекти стали окупаються, потрібні масштаби. Іван Бордок присвятив цьому одну з глав своєї кандидатської дисертації. Там в деталях розписано, як вивести на окупність плантацію журавлини великоплідної. Виявилося, що для цього плантація має бути не менше 3 га. Крім того, важливо мати технології та обладнання для виробництва продукції з ягідної сировини. У США, наприклад, з журавлини великоплідної і на її основі виробляється більше 30 видів харчових продуктів, починаючи з соків, дитячого харчування і закінчуючи різними видами кетчупів. У нас же, на жаль, потенціал журавлини як цінного харчового сировини практично не розкритий. І це при тому, що журавлина має здатність зв'язувати солі важких металів і виводити їх з організму!
При розведенні журавлини великоплідної на плантаціях значно скорочуються працевитрати при зборі врожаю, запевняють вчені. Щоб зібрати відро ягід журавлини болотної, потрібно по болоту ходити півдня. На збір же відра журавлини великоплідної досить одного-двох годин. При цьому збирач ягід буде взутий в кросівки, а не в гумові чоботи. Врожайність великоплідної журавлини становить від 5-10 до 15 тонн ягід з одного гектара.
Ще один напрямок діяльності сектора - впровадження технології вирощування гливи звичайної на осикових отрубкі в умовах лісогосподарського виробництва. Сьогодні існують два основних способи «посадки», або інокуляції, отрубкі - ґрунтовий та грунтово-дисковий. У травні 2014 року в Чернянський лісництві Буда-Кошелівського дослідного лісгоспу була закладена плантація гливи. Заінокуліровано 107 осикових отрубкі, з яких 55 заінокуліровани грунтовим, 52 - грунтово-дисковим способом. Результати отримані восени позитивні - практично всі поліна опинилися з грибами.
Гриби на отрубкі з'являються вже через два-три місяці після інокуляції. З них можна готувати різні страви. А на грибний плантації можна проводити екскурсії по екологічній освіті школярів, як це зробили в Лоєвському дослідно-виробничому лісництві Лоєвського лісгоспу. Грибні плантації гливи створені також в Речицьке дослідному, Рогачевський і Гомельському лісгоспах.
До слова, в Японії фермер, який займається вирощуванням грибів за такою технологією, виставляє на плодоношення в середньому 10 тисяч дубових полін. У рік один фермер вирощує до 10 тонн грибів шиїтаке, які переробники з руками у них забирають.
http://lesgazeta.by/economy/nauka-—-lesu/institut-lesa-razrabatyvaet-tehnologii-vyraschivanija-veshenok-i-jagodnyh-rastenij-v-leshozah
0 коммент.:
Дописати коментар